Айстри квіти фото

Описание Астры многолетней

Астра — растение, полюбившееся многим садоводам. Побеги травянистого многолетника прямостоячие с густой листвой. Высота стебля колеблется от 30 см до 2 м. Листочки ярко-зелёного цвета. Они мелкие, ланцетовидной формы. Соцветие представляет собой небольшую корзиночку. По внешнему виду они очень схожи с маленькими яркими звездочками. Они бывают разных оттенков:

• белые;
• голубые;
• фиолетовые;
• розовые;
• малиновые.

К какому семейству относится

Астра многолетняя произошла из семейства Сложноцветных или Астровых. Всего известно более 200 разновидностей. Наиболее близкими родственниками многолетней астры считаются китайская и калли-стефус.

Кратко об истории появления

История происхождения этого цветка растянута на несколько тысячелетий. Первые упоминания о цветке встречаются в древнегреческих книгах. Именно в Греции цветок получил свое имя. «Asteros» в переводе с греческого языка означает «звезда». Астра являлась символом Афродиты — богини любви. В 16 веке ботаники стали выращивать цветок, а к отдельному роду астру отнес ученый А. Кассини лишь в 19 веке.

Описание видов многолетних сортов Астр

Известно огромное количество садовых многолетних астр.

Кустовые

Этот довольно компактный кустик вырастает на 60 см. Период созревания семени — октябрь. Астра кустовая морозоустойчива. Однако спустя несколько лет, когда образуется небольшая кочка над землей из новых побегов, многолетние кустовые астры могут вымерзать зимой.

Низкорослые

Кустарник не превышает 40 см. Верхушки низкорослой многолетней астры украшены множеством мелких звездочек. В диаметре они чаще всего бывают до 3-3,5 см. Период цветения — сентябрь. На фоне увядающей зелени, такая яркая невысокая клумба смотрится впечатляюще по-летнему.

Осенние

Период цветения — сентябрь-октябрь. В России осенние астры нередко называют сентябринками. Однако в некоторые холодные года даже самые заботливые хозяева могут не увидеть цветочков растения. В высоту астра осенняя многолетняя может достигать как 30 см, так и 1 м.

Зимние

Это наиболее стойкий вид многолетних астр. Соцветия доживают до первого снега. Их еще называют октябринками. С зимними астрами также встречается проблема, как и с осенними — иногда они не успевают распустить бутоны.

Шаровидные

Свое название этот вид заработал благодаря идеальной форме кустика. Средняя высота шаровидной астры — 50 см. Цветочки небольшие, но их много, что и создает иллюзию шара в период цветения.

Альпийские

Этот вид цветка отличается морозостойкостью. После посадки первое цветение можно наблюдать уже на следующий год в период с конца мая до середины июня. Это низкорослый сорт астры. Высота не превышает 25 см, а распустившийся бутон вырастает до 6-8 см.

Австрийские

Этот вид в высоту достигает от 80 до 1,5 м. Период цветения австрийской красавицы — сентябрь. Они морозостойкие. Цветочки похожи на маргаритки, в диаметре 6 см.

Итальянские

Кустики итальянской многолетней астры шаровидной формы. Вырастают на 60 см. Период цветения этого вида — середина лета, а именно июль август. Небольшой кустик становится усыпанным цветочками, схожими с ромашками. Единственное отличие — темно-фиолетовый цвет. Они собираются в плотные розетки. Диаметр каждого цветочка не превышает 5 см. Среди итальянских астр встречается множество разновидностей. При этом хотелось бы уделить особое внимание бессарабской. Это самый крупный представитель этого вида. Ее высота достигает 75-80 см. Цвет лепесточков ярко-лилового и нежно розового оттенков. Сердцевина — коричневая.

Английские

Этот вид отличается густым и ярким цветением. Соцветия бывают голубые, марсаловые, лососевые, белые, лиловые, голубые, розовые. В высоту английские астры достигают до 2 метров. Поэтому этот вид любим садоводами за возможность украсить мелкими цветочками диаметром в 3 см подножья садовых деревьев.

Другие

Золотая астра порадует в последний летний месяц своими яркими цветочками в форме шишечек. На длинных и прочных побегах развивается от 10 до 20 бутонов.

Бокоцветная заслуживает отдельного внимания. Ее побеги развиваются в форме виноградной лозы. Зачастую они белые с легким оттенком розового. К концу периода цветения они становятся ярко-пурпурными.

Американская астра порадует хозяина обильным цветением, которое длится все лето.

Наиболее популярные сорта

Aster dumosus starlight

Астра кустарниковая Старлайт (starlight) — это невысокое компактное растение. Его соцветия вырастают в диаметре до 4 см ярко-розового цвета. Взрослая многолетняя кустарниковая астра напоминает шар высотой около 40 см. Цветение обильное и длится с сентября до первых заморозков.

Aster dumosus kristina

Aster dumosus kristina подушковидная белого цвета с ярко-желтой сердцевиной. Взрослый цветок вырастает на 30-40 см. Цветет в августе-сентябре.

Другие

Новобельгийские: Битчвуд Райвелл (пурпурная), Дикк Бэйллард (розовая), Сатурн (небесно-голубая), Аметист (лиловая), Октоуберфест (махровая синяя астра).

Английские: Лиллит Фардел (розовая астра), Доктор Экернер (красно-фиолетовая), Браумен (сиреневая), Роте Штёрн (бордовая).

Альпийские астры: Данкл Шон, Альба, Рупер, Глория. Карликовые сорта гармонично украшают бордюрные зоны и мелкие клумбочки.

Как размножаются многолетние Астры

Эти цветы редко размножают семенами.

Деление куста

Для размножения данным способом рекомендуется дождаться периода, когда цветок вырастет на 3-5 см от земли. Далее кустик разделяют на мелкие части с 2-3 почками и сажают. Уже на следующий год деленки образуют полноценное растение. Деление лучше проводить каждые 3-4 года. Это способствует омоложению корневой системы, а также предотвращает развитие грибка.

Черенкование

Для размножения этим способом можно использовать как верхушку, так и целый стебель. Для укоренения рекомендуется подбирать участки с рыхлой почвой на теневом участке. Черенок укореняют в землю и накрывают пленкой. Строгих временных границ нет. Процедуру можно проводить на протяжении всего лета.

Особенности ухода в домашних условиях

Астра — уличное растение. Однако ее рассаду можно встретить и в домах опытных садоводов. Чтобы вырастить крепкое и здоровое растение необходимо придерживаться основных рекомендаций.

Температура

Для активного роста и развития рассады рекомендуется поддерживать температуру 15-16 градусов. По мере появления у первых всходов 3-4 листочков температуру можно снизить до 12-15 градусов.

Освещение

Астра любит нежиться под теплыми лучами солнышка. Рассаду рекомендуется помещать на подоконник на солнечной стороне. При отсутствии такой возможности рекомендуется установить поблизости лампы. Многие садоводы помещают контейнеры с рассадой в теплицу на некоторое время. Это позволяет побыть им дополнительное время на солнышке, а также это полезно в качестве закаливания ростков.

Полив

Полив должен быть обильным, но при этом редким. После каждого увлажнения почвы ее рекомендуется аккуратно рыхлить. Это позволит избежать заболачивания грунта. Нельзя допускать пересушивания грунта.

Опрыскивание

Опрыскивание — неотъемлемый этап для выращивания здоровых цветов. Первую неделю после появления первых росточков почву увлажняют из пульверизатора один раз в день. Вторую неделю — 1 раз в двое суток. На третью неделю можно приступать к полноценному поливу 2-3 раза в неделю, постепенно сокращая кратность, но увеличивая объем жидкости.

Влажность

Рекомендованная влажность воздуха в помещении, где растут астры, не должна опускаться ниже 65%. Максимальное значение — 80%.

Грунт

Астра — цветок, который предпочитает свежий грунт. Это связано с тем, что в старой почве могут содержаться источники разных заболеваний и вредители. Идеальная смесь для цветка: песок, дерн, разложившийся торф. Компоненты смешивают в соотношении 1:3:1. Необходимо исключить все крупные комочки из почвы.

Подкормки

Чтобы вырастить в закрытом грунте сильные цветы, необходимо подумать о подкормке. Первую подкормку рекомендуется проводить спустя 2 недели после посадки семян. Именно в этот период активно развивается корневая система. Для первого раза рекомендуется смешать калийное и фосфатное удобрение, при этом пропорция должна быть в 2 раза меньше указанной в инструкции. Вносить подкормку необходимо прямо в почву. При попадании ее на нежные молодые листочки могут возникать ожоги.

Когда и как цветет

На сегодняшний день ботаникам известно огромное количество видов, сортов и гибридов этого необычайно красивого цветка.

Виды цветков

Семейство астровых включает в себя огромное количество видов цветка. Подобрать растение, которое подойдет для конкретной инсталляции или клумбы — не будет проблемой. На сегодняшний день можно выделить несколько основных и наиболее популярных видов:

• страусово перо;
• дюшес;
• букетная;
• виктория.

Формы цветков

По форме астры разделяют на несколько групп.

По размеру:

• мелкие — до 3,5-4 см;
• средние — от 4 до 8 см;
• крупные — от 8 см.

По форме соцветия:

• плоские;
• округло-плоские;
• полусферические;
• шарообразные;
• полумахровые;
• махровые.

Период цветения

Стандартно астры разделяют на 3 периода цветения. Первые — весенние. Распускаются с мая до июня. Далее наступает черед летних. Они цветут с июня до августа. Пожалуй, это самая долгая группа цветов. Осенние радуют с конца августа и до первого снега.

Изменения в уходе в период цветения

Во время зарождения бутонов астру подкармливают второй раз. Для этого подготавливают 50 гр. смеси фосфата и калия на каждый 1 м2 участка. Перед самым началом цветения астру подкармливают третий раз. Состав подкормки остается прежним. Когда цветы распустились, рекомендуется немного сократить полив. Астры очень чувствительны к избытку влаги, однако не стоит сильно пересушивать почву. Частоту поливов рекомендуется разработать самостоятельно, исходя из времени полного высыхания почвы около корневой системы.

Пересадка после покупки и при размножении

Пересаживать саженцы в открытый грунт рекомендуется в начале мая. Почву рекомендуется рыхлить после каждого полива или дождя. Это способствует проветриванию корневой системы и защищает от гниения.

Если время для высадки рассады упущено, то можно прибегнуть к методу черенкования, которое можно осуществлять на протяжении всего лета.

Возможные проблемы в выращивании

Внимательный садовод сразу видит внешние изменения у своего любимого цветка.

Проблемы с листьями

Если листочки начали желтеть, становятся бурого цвета, скручиваются и засыхают, то это сигнализирует о неправильном уходе или развитии заболевания.

В первую очередь нужно убедиться, что цветок не пересушен. Можно попробовать изменить режим увлажнения почвы. Если к перечисленным факторам прибавляются черные продольные полосы, то это свидетельствует о развитии фузариоза. Эта болезнь появляется в случае, если почва чрезмерно увлажнялась, а в корневой системе наблюдался застой воды. Спасти растение в этом случае невозможно.

Появление бугровых пятен также свидетельствует о развитии фитофтороза. Чтобы побороть болезнь, необходимо срезать все пораженные участки и присыпать и активированным углем

Вредители

Тля, трипсы и цикады — основные вредители для астр. Они высасывают сок из растения и являются переносчиками заболеваний. Чтобы не допустить появления и размножения насекомых, надо обработать цветы раствором Фитоверма или иными инсектицидами.

Уховертка способна грызть не только листочки цветка, но еще стебли и бутоны. Чтобы прогнать насекомое, необходимо регулярно удалять сорняки и рыхлить почву.

Болезни

Мозаичная болезнь проявляется в виде желтых прожилок на листочках. После этого развивается хлороз, и растение перестает развиваться. Чтобы побороть эту болезнь рекомендуется обработать куст Актеликом или Перитрумом.

Ржавчина астр — это грибок, естественной средой обитания которого являются иглы сосен. Для болезни характерно появление вздутий на нижней части листочков. Они наполнены ржавыми спорами. Для лечения используют 1% раствором бордской жидкости. Обработку проводят через 10 дней. Если болезнь обнаружена поздно, то куст практически невозможно спасти.

Признаки неправильного ухода

Астра, хоть и неприхотливое растение, все же сразу расскажет своему хозяину о неправильном уходе. В первую очередь сигнализируют об этом листья растения. Они могут увядать или менять свой цвет. Если не предпринять меры вовремя, то неправильный уход скажется на цветении. Соцветия будут скудными и бледными. Кроме того, на растении будет мало цветочков.

Выведено много самых разных видов астр. Перед покупкой того или иного сорта рекомендуется более подробно ознакомиться с описанием цветка. Общие принципы и правила иногда могут не подходить отдельным гибридам. Если клумба постоянно обновляется, то рекомендуется обратить внимание на однолетние сорта.

Источник: pocvetam.ru

Место для посадки

Многолетние астры любят суглинистую или нейтральную почву, однолетние же предпочитают участки земли с большим содержанием песка и малым количеством перегноя. Не стоит высаживать растения на чересчур затененных местах, так как если тень густая, они могут начать болеть.

Как сеять астры?

Сеют семена весной. Для этого еще осенью землю прокапывают, добавляя в нее около 200 г нитрофоски и ведро компоста на каждый квадратный метр. Солнца на участке должно быть немного, но и низин следует избегать. Каждый год нужно менять место высадки астр, поскольку вещества, которые особенно скверно воздействуют на куст, накапливаются в почве и остаются активными несколько лет.

Засеянную землю накрывают. Периодически покров снимается, чтобы ростки закалялись. Когда теплая температура устанавливается окончательно, грядки открывают совсем.

Выращивание рассады астры

Посадка астры через рассаду – занятие более трудоемкое. Но наличие промежуточного периода помогает обезопасить куст от докучливых вирусов, подстерегающих растение.

Для семян можно купить готовый грунт или же подготовить его самому. Для этого нужно сделать следующее:

• смешать землю с торфом и промытым песком;
• добавить древесную смолу (100 г на 5 литров смеси) или доломитовую муку (1-2 ложки на тот же объем);
• просеять и пропарить смесь;
• также желательно всыпать в смесь 100 гр перлита.

Чтобы не допустить развитие фузариоза (об этом заболевании астр мы расскажем ниже), смесь промачивают раствором фунгицида. Им же обрабатывают и семена перед посадкой.

Равномерно засеянную почву засыпают песком, который в скором времени становится влажным. Как и при засевании семян в землю, рассаду накрывают. Когда листочки становятся более-менее заметными, ростки пикируют. К уже знакомому нам рецепту грунта добавляют ложку минерального удобрения. Укрепив цветочки в лунках, их поливают.

Высаживают рассаду, когда у ростков уже имеется 4-5 листочков. Перед высадкой почву стоит дополнительно удобрить перегноем либо компостом, а сами саженцы хорошенько полить. Через неделю молодые растения подкармливают комплексными удобрениями, и потом повторяют эту операцию через три недели.

Время высаживания астр

Обычно семена астры высаживают ранней весной, рассаду – в середине мая.

Совет! Если весеннюю пору вы упустили, используйте черенкование, которое разрешено делать все лето. Для этого нужно срезать 5-7 см верхушки растения, посадить в песчано-торфяную землю (1:1:2) и держать в парнике. Через месяц вы получите полноценный куст астры.

Правила ухода за астрами

Уход за астрами в саду заключается в поливе, поддержании рыхлости почвы и борьбе с сорняками. Удобрять куст следует не больше двух раз за сезон, чтобы не вызвать болезни.

Поливание и рыхление взаимосвязаны: после первого действия необходимо производить второе. Но не увлекайтесь: поливайте куст нечасто, но большими объемами. Если погода стоит засушливая, а также во время вегетации, количество воды можно увеличить, но не перегибать палку.

За сезон астру подкармливают 3 раза. Для первого полива, который совершается через две недели после посадки, используют смесь селитры (20-25 г), суперфосфата (50-60 г) и калия сульфата (10-15 г) на 1м².

Следующие две подкормки приурочены к появлению бутонов и началу цветения. Количество калия сульфата в смеси увеличивается до 50-60 г/м².

Болезни и средства против них

Опасность для астр представляют более 20 вирусов. Самые частые из них болезни – это фузариоз, черная ножка и ржавчина.

• Фузариоз проявляется в пожелтении растений, их увядании и дальнейшей смерти. Причина тому – вредные грибы фузариумы. Чтобы избежать неприятного развития событий, нужна профилактика фузариоза. Она проводится на стадии высевания (об этом мы уже говорили выше). Также советуют сжигать заболевшие растения.
• От потемнения ножки используют отвар из луковой шелухи (20 г на 1 литр), настоянный в течение суток. Раз в шесть дней нужно обрызгивать кусты этой жидкостью по 2-3 раза.
• С ржавчиной борются при помощи смеси серы с известью (1:1). Ею необходимо опрыскивать растение раз в неделю.

Источник: happymodern.ru

Квітка айстра – опис

Айстри – рослини кореневищні з простими листками, суцвіття – кошики, зібрані в волоті або щитки, крайові квітки у них – язичкові всіляких відтінків, а центральні – трубчасті, дрібні, майже завжди жовтого кольору. Культивують квіти айстри в Європі з XVII ст., і науковці-квітникарі досягли успіху в селекції, виростивши сорти дивовижної краси, серед яких є екземпляри різноманітних забарвлень і форм. Розмножується айстра насінням. Залежно від якості суцвіть і висоти стебла айстри використовують для бордюрів, групових посадок, рабаток, рокаріїв або як прикрасу для балконів і терас. Дуже красиві букети з айстр, які довго стоять у зрізці.

Вирощування айстри з насіння

Насіння айстри

Вирощування айстри з насіння здійснюється розсадним і безрозсадним способами. Ранні сорти айстр висівають у ґрунт уже на початку або в середині березня, і тоді в липні ви вже зможете милуватися їхнім цвітінням. Більш пізні сорти – наприкінці квітня-початку травня, коли температура повітря буде не нижче 10 ºC. Але знайте, що айстри, вирощені з насіння безрозсадним способом, зацвітають пізніше, ніж ті, які ви починали вирощувати в теплиці. Посів айстри проводять у неглибокі борозенки (до 4 см завглибшки), рясно поливають, засипають ґрунтом і з настанням сухої погоди або мульчують, або накривають місце посадки покривним матеріалом доти, доки не з’являться сходи. Потім покривний матеріал використовують тільки в разі заморозків. У фазі розвитку у сіянців двох-трьох справжніх листків прорідіть їх таким чином, щоб відстань між сходами була 10-15 см. Зайві сіянці пересадіть в інше місце.

Коли сіяти айстри

Ранні сорти айстр зацвітають через 90 днів після посадки, середньоранні – через 110 днів (на початку серпня), пізні – через 120-130 днів (наприкінці серпня – в середині вересня). Тобто перед тим, як посіяти айстру, потрібно зробити нескладні розрахунки. Пізні сорти айстр можуть цвісти до самих морозів. Сіють айстри не тільки навесні, а й пізньої осені, під зиму, просто в борозенки по замерзлому ґрунту – в цьому випадку рослини майже не пошкоджує фузаріоз. Коли навесні з’являться сходи, прорідіть їх. До речі, не забудьте, що термін зберігання насіння невеликий: після двох років зберігання прорісність зменшується вдвічі.

Посів айстри на розсаду

Вирощування айстри розсадним способом набагато надійніше за безрозсадне, хоча і вимагає трохи більше часу і праці. Здійснюється посів на розсаду на початку квітня або травня, залежно від сорту. За тиждень до посіву загорніть насіння айстри в тканину і замочіть у слабкому розчині марганцівки. Через 10-12 годин відтисніть із тканини зайву вологу, покладіть у поліетиленовий пакет і помістіть його в тепле місце для пророщування. В якості посуду для вирощування айстри на розсаду можна використовувати ящики або горщики. Ґрунт для айстр мусить бути легким і родючим, перед посадкою обов’язково полийте його розчином фунгіциду. Висійте у зроблені в ґрунті борозенки насіння, що вже проклюнулося, присипте його шаром піску в 0,5 см, пролийте через дрібне сито слабким розчином марганцівки і, накривши зверху склом або плівкою, поставте в тепле місце (20-22 ºС). Якщо ви посіяли насіння, зібране торік, то можете очікувати на сходи вже за 3-5 днів. Після появи сходів перенесіть посуд у прохолодніше приміщення – приблизно 16 ºC. Пікірування паростків проводять за схемою 4х4 см, коли в них з’являться 3-4 справжніх листочки. При пікіруванні вкоротіть коріння сіянців. У ґрунт для пересадки додайте золи, поливайте пікіровані сіянці помірно.

Посадка айстр

Коли саджати айстри

За тиждень після пікірування підживіть сіянці розчином комплексних добрив і продовжуйте підживлювати один раз на тиждень до самої висадки у відкритий ґрунт. Починайте поступово привчати їх до середовища, в якому їм доведеться опинитися: виносьте на час на відкрите повітря, оскільки загартована розсада краще приживається. До моменту посадки у ваших сіянців повинна бути міцна стеблинка заввишки до 10 см і 6-8 великих зелених листочків. Найкращий час для висадки розсади – приблизно квітень-травень. Айстри холодостійкі і не злякаються нічного зниження температури до 3-4 ºС. Висаджувати айстри у відкритий ґрунт найкраще ввечері.

Як посадити айстри

Посадка айстр починається з вибору ділянки. Місце для висадки розсади має бути сонячним, із гарним дренажем. Найбільш сприятливі попередники для айстр – чорнобривці й календула. Посадка і догляд за айстрою найкраще здійснюється на легких і родючих нейтральних ґрунтах. Місце майбутньої посадки айстр потрібно готувати заздалегідь: восени глибоко перекопайте ймовірну ділянку з перегноєм або компостом із розрахунку 2-4 кг на м², а навесні скопайте ділянку, додавши на кожен м² 20-40 г суперфосфату, 15-20 г калійної солі і стільки ж сірчанокислого амонію. Якщо ж ґрунт на ділянці не виснажений, можна добрив не вносити.

Перед посадкою ділянку необхідно прополоти, вирівняти і розпушити на глибину 4-6 см. Бажано ще й зволожити, особливо якщо розсаду ви купували в магазині і не знаєте, скільки часу коріння в неї було відкрите. У неглибокі пролиті водою борозенки висаджують саджанці на відстані не менше 20 см один від одного, хоча відстань залежить від сорту айстр. Відстань між борознами близько півметра. Саджанці присипають сухою землею, поливати їх після посадки не потрібно, тільки за 2-4 дні. За тиждень-другий підживіть айстри азотними добривами.

Догляд за садовою айстрою

Як доглядати за айстрою

Будь-який досвідчений квітникар на запитання: «Як виростити айстри?» відповість, що це дуже легко. Айстри невибагливі, і догляд за ними не потребує багато часу і зусиль. Перше правило догляду за айстрами – обов’язкове розпушування ґрунту з одночасним прополюванням бур’янів. Робити це необхідно після кожного дощу або поливання на глибину 4-6 см, не більше. Ще до початку гілкування проведіть підгортання стебла на висоту 6-8 см, щоб прискорити ріст коренів.

Поливаючи айстри, пам’ятайте, що їм шкодить як нестача, так і надлишок вологи. У спекотне літо поливайте рідше, але рясніше (до 3 відер води на м²), з обов’язковим наступним розпушуванням. Спізнитеся з поливанням – суцвіття можуть втратити декоративність.

Якщо хочете отримати від своїх айстр максимум віддачі, не забувайте їх підживлювати. За сезон підживлень повинно бути як мінімум три: вперше – за тиждень-два після посадки (20 г аміачної селітри, 10 г сульфату калію, 50 г суперфосфату на м²), при появі бутонів потрібно підживити айстри вдруге (по 50 г сульфату калію і суперфосфату на м² ) і втретє (той же склад) на самому початку цвітіння.

Своєчасно видаляйте засохлі квіти.

Можливі труднощі вирощування айстри

Іноді невибагливі айстри все ж змушують квітникарів нервувати, особливо якщо ви вперше вирішили виростити у себе на ділянці ці маленькі «зірки»:

• труднощі починаються з посіву: насіння може не зійти або сіянці погано ростуть і засихають. Щоб не згаяти час, відразу ж зробіть пересівання, але суворо виконайте всі агротехнічні вимоги до ґрунту – причина в його складі або недостатній передпосівній обробці;
• однорічні айстри хворіють на фузаріоз. Не саджайте айстри там, де в минулі роки росли пасльонові (картопля, томат) або левкої, гвоздики, гладіолуси, тюльпани – після цього має пройти як мінімум п’ять років, інакше ви наразите айстри на ризик захворіти на фузаріоз; із цієї ж причини не удобрюйте айстри свіжим гноєм;
• у айстр неповні суцвіття – можливо, рослина потерпає від попелиці або павутинного кліща, може, порушено правила агротехніки чи рослині недостатньо харчування.

Хвороби айстр

Фузаріоз – головне і найчастіше захворювання айстри. Спричиняється воно грибом роду фузаріум і проявляється вже у дорослої рослини – вона раптово слабшає, причому з одного боку, жовтіє, буріє і в’яне. Способів подолати фузаріоз поки що немає, тому так важливо дотримуватися превентивних заходів – культурозміна і сівозміна на ділянці. Чергуйте айстру з іншими рослинами, щоб вона повторно потрапляла на ділянку не раніше, ніж за п’ять років. Хворі рослини необхідно видалити і спалити, щоб зараза не поширилася на інші рослини і ділянки.

Інше грибкове захворювання, котре вражає айстри – чорна ніжка, що проявляється почорнінням саджанця та загниванням кореневої шийки і підніжжя стебла. Збудник хвороби розвивається на кислих ґрунтах. У якості боротьби з грибом використовується видалення хворих рослин, дезінфекція ґрунту 1%-ним розчином марганцівки, посипанням ґрунту навколо рослини піском.

Хворіють айстри іржею – на споді листя з’являються здуття зі спорами, листя в’яне, сохне. Саджайте айстри далеко від хвойних рослин (саме з них потрапляють на айстри спори іржі), в якості профілактики оббризкайте айстри 1%-ним розчином бордоської рідини, а якщо хвороба вже проявилася, то повторюйте такі обприскування щотижня.

Жовтуха айстр – ще одне захворювання, що вражає айстри. Його викликає вірус, який переноситься попелицею або цикадою. Спочатку листова пластинка світлішає, потім настає загальний хлороз листка, пригнічується ріст, зокрема бутонів, які набувають зеленуватого відтінку. Щоб знищити переносників захворювання, потрібно обприскати айстри інсектицидами (Актелліком, Пірімором, Піретрумом), а уражені екземпляри рослин потрібно видалити і спалити.

Борошниста роса, вертіциллез – хвороби, з якими добре справляється Фундазол.

Шкідники айстр

Щодо комах-шкідників, то загрозу становлять такі, як луговий клоп, слинява пінниця, слимаки, щипавка звичайна, павутинний кліщ, брунькова попелиця і совка. В якості профілактичних заходів пропонуємо вам:

• ретельне осіннє перекопування землі в саду;
• видалення та обов’язкове спалювання однорічних рослин і відмираючих до осені пагонів багаторічних рослин;
• правильний підхід у виборі сортів рослин для саду;
• покращення ґрунту шляхом вапнування та внесення перегною і компосту;
• дотримання потрібної відстані між рослинами, щоб вони не росли слабкими і витягнутими через вимушену тісняву.

Якщо ж шкідники все-таки з’явилися, то боротися з ними доведеться або отрутохімікатами, або народними засобами. Слимак або знищується механічно (збираєте і знищуєте), або використовується препарат метальдегід; щипавка звичайна – обприскуванням рослин Фундазолом, слиняву пінницю, совку, павутинного кліща і лугового клопа знищують розчином Карбофосу, Фосфаміду або Піретруму.

Айстри відцвіли – що робити

Садові айстри після цвітіння

Садові (однорічні) айстри після цвітіння бажано викопати і спалити, щоб загинули віруси, гриби і шкідники, які могли в них оселитися. Якщо ви зібрали насіння сортів, які хочете виростити наступного року, то можете після перших заморозків посіяти насіння в ґрунт, але вже на іншій ділянці саду. Посійте насіння в борозенки, присипте їх торфом або перегноєм. Підзимовий посів можна проводити просто в сніг у грудні-січні. Для цього борозенки роблять безпосередньо в снігу, який попередньо приминають, а зверху насіння присипають усе тим же торфом. Посів у сніг навіть надійніший, оскільки тоді насінню не страшні раптові відлиги. Навесні, після того, як зійде сніг, для прискорення проростання насіння накрийте ділянку плівкою.

Насіння айстр збирають так: дочекайтеся, коли зів’яне суцвіття вподобаного вам сорту, а центр його потемніє, і в ньому з’явиться білий пушок, зірвіть суцвіття, помістіть його в паперовий пакет, де воно продовжуватиме сохнути. Підпишіть пакет, щоб не переплутати сорти. І пам’ятайте: найкраще висівати на розсаду або в ґрунт тогорічне насіння, оскільки за два роки воно різко втрачає прорісність.

Як зберегти айстри взимку

Багаторічні айстри можуть рости на одній ділянці до п’яти років, тому осінь – саме час викопати і розсадити багаторічні айстри, які досягли п’ятирічного віку, тим більше що вони добре розмножуються діленням куща. Будьте обережні з кореневою системою, намагайтеся її не пошкодити.

Багаторічні айстри морозостійкі, тому їхня зимівля у відкритому ґрунті особливої тривоги у квіткарів не викликає. Але є деякі сорти, молоді рослини яких бажано на зиму вкривати торфом, сухим листям або ялиновим гіллям. Якщо стебла айстр висохли, краще їх перед укриттям зрізати. Навесні зніміть укриття, щоб ваші айстри якнайскоріше пішли в ріст і прикрасили ваш сад своїми незвичайними квітами.

Види і сорти айстри

Це так природно – відстані і час.
Я вже забула. Не моя провина,–
то музика нагадує про Вас,
то раптом ця осіння хуртовина.

Яка айстра

Існує одна складність: коли ми говоримо про айстри, потрібно розуміти, що мається на увазі. Є рід айстр, до якого належать як однорічні, так і багаторічні види і сорти, про які ми говорили вище, а є так звана садова айстра, яку дилетанти приймають за однорічну айстру, котра насправді є дещо іншою рослиною. Айстра однорічна, або, як її правильно називати Каллістефус (лат. Callistephus) – китайський монотипний рід квіткових рослин родини Айстрові, або Складноцвіті, близький до роду Айстр. Каллістефус – рослина одно-або дворічна, у квітникарстві звана «айстра китайська», або «айстра садова», батьківщина якої, як ясно з назви, Китай. У 1825 році цей єдиний представник роду було описано Карлом Ліннеєм під назвою Aster chinensis, в окремий рід її виділив Олександр Кассіні, назвавши Callistephus chinensis, або Каллістемма китайська.

Стебла у рослини зелені, іноді темно-червоні, гіллясті чи прості. Коренева система мичкувата, потужна, добре розгалужена. Листки чергові, черешкові, суцвіття – кошик, плід – сім’янка. У культурі існує близько 40 груп, що включають в себе близько 4000 сортів. Ось із цим родичем айстри ми зазвичай маємо справу, коли висаджуємо в садах айстри однорічні.

Багаторічні айстри

Багатолітники роду айстр поділяються за термінами цвітіння на дві групи: ранньоквітучі та осінньоквітучі.

Ранньоквітучі багаторічні айстри

Група ранньоквітучих не надто численна і представлена тільки такими видами, як айстра альпійська (Aster alpinus), айстра бессарабська (Аster bessarabicus) та айстра італійська (Aster amellus).

Айстра альпійська

Айстри багаторічні з групи альпійських цвітуть у травні, мають зріст від 15 до 30 см, поодинокі суцвіття діаметром до 5 см схожі на прості стокротки, часто використовуються для рокаріїв. Сорти:

• айстра альпійська Glory, висота – 25 см, діаметр квітки – 4 см, синьо-блакитна ромашка з жовтогарячою серединою;
• айстра Wargrave – висота до 30 см, діаметр рожевої квітки з жовтою серединою 4 см, цвіте в травні-червні.

Айстра італійська

або, як її ще називають, ромашкова, цвіте в червні-липні. Суцвіття у неї великі – до 5 см, кошики – щитоподібні суцвіття, кущики висотою до 70 см. Гарна для кам’янистих садів і рокаріїв. Сорти:

• айстра Rosea має язичкові квітки рожевого кольору, а трубчасті – світло-коричневого. Цвіте до трьох місяців з червня;
• сорт Rudolf Goeth – великі щиткові суцвіття до 4-5 см діаметром, язичкові квітки – фіолетові, трубчасті – жовті;

Айстра бессарабська

Ще називають несправжньоіталійська. Кущ заввишки до 75 см, численні лілові квітки з коричнюватою серединою.

Осінньоквітучі багаторічні айстри

Осінньоквітучі айстри представлені більш різноманітно: айстра новобельгійська, айстра чагарникова та айстра новоанглійська.

Айстра чагарникова

Найбільш рання з осінніх айстр – айстра чагарникова (Aster dumosus), батьківщина якої – Північна Америка. Ростуть сорти цього виду у висоту від 20 до 60 см, стебла так сильно вкриті листям, що навіть у неквітучому стані здатні прикрасити сад, як кущики самшиту. Найвідоміші сорти:

• Ніобея і Альба флор Плена – айстри з білими квітками;
• Блю Берд – карликовий сорт до 25 см заввишки з ніжно-блакитними квітками, як і більш гінкі Блю букет і Lady in Blue;

Айстра новобельгійська

Найпоширеніші в наших садах айстри належать до айстр новобельгійських (Aster novi-belgii), або айстр віргінських, які мають як карликові сорти (30-40 см), так і високорослі – до 140 см заввишки. Кущі у цього виду айстр потужні, суцвіття волотисті, забарвлення квіток синє, біле, фіолетове, всі відтінки рожевого і бордового. Сорти:

• карликові – Snowsprite з білими квітками 35 см висоти, Jenny – червоні айстри, заввишки до 30 см, рожевий сорт Audrey заввишки до 45 см;
• середньорослі – синьо-фіолетовий Royal Velvet до 60 см заввишки, Winston S. Churchill – соковито-рубіновий, кущ заввишки 70-75 см;
• високорослі – Дасті роуз – кущ заввишки до 1 м з ніжно-малиновими квітками діаметром до 4 см, Дезерт блу – бузково-сині квітки до 3,5 см у діаметрі на кущах заввишки до 1 м.

Айстра новоанглійська (Aster novae-angliae)

або айстра північноамериканська, теж популярний вид у наших осінніх садах. Відрізняється від інших багаторічних айстр тим, що її кущі досягають у висоту 160 см. У всьому іншому вона схожа на новобельгійську: дуже рясне цвітіння дрібних суцвіть. Сорти:

• Browmann – кущ до 120 см заввишки, діаметр гроноподібних суцвіть – до 4 см, рясно цвіте з вересня. Язичкові квітки – фіолетові;
• сорт Constance – висота куща може досягати 180 см, стебла гіллясті, міцні, суцвіття до 3,5 см діаметром, трубчасті квітки – коричневого або жовтого кольору, язичкові – фіолетові. Цвіте у вересні, морозостійкий;
• Септемберрубін – півтораметровий кущ, язичкові квітки – червоно-рожеві, суцвіття діаметром 3,5 см.

Источник: floristics.info