Озима цибуля

С каждым годом всё больше огородников практикует посадку лука под зиму. Такая технология позволяет уже ранней весной собрать урожай мясистых луковых перьев, а с приходом лета высадить на участке другую однолетнюю овощную культуру. Как же правильно вырастить озимый лук, и какие сорта использовать для подзимней посадки, разберемся далее.

Преимущества и недостатки посадки под зиму

Многие огородники традиционно занимаются посевными работами весной, однако относительно недавно, в начале 90-х годов, овощеводы начали культивировать озимый лук. Данная технология предполагает ряд преимуществ, которые также раскрывают её суть. Заключаются они в следующем:

Что касается недостатков озимого лука, то огородники выделяют два пункта:

Между тем, сегодня представлено большое количество озимых сортов, которые имеют практически 100% всхожесть. К тому же существуют позднеспелые сорта, урожай которых можно хранить не менее 8 месяцев. Так, если грамотно подойти к посеву лука осенью, то можно полностью сгладить данные недостатки.

Сроки посадки

Для получения раннего урожая лука крайне важно не прогадать со сроками его озимой посадки. Данный фактор зависит от конкретных погодных условий, поэтому определять благоприятные дни для посева нужно в индивидуальном порядке. Исходить при этом нужно из следующих правил:

посадочные работы нужно производить до прихода настоящей зимы, то есть до заморозков;
от времени посадки до наступления морозов должно пройти 3-4 недели, чтобы растение успело полностью укорениться в почве (ежегодно погодные условия меняются, поэтому следует следить за прогнозами);
лучшее время для проведения посадочных работ – установление стабильной температуры в пределах +4…+6°C (раньше этого времени не стоит приступать к посадке, иначе количество стрелок в весенний период значительно увеличится).

С учетом вышесказанного становится ясно, что в разных регионах сроки посадки будут разниться. Например, в средней полосе России, в том числе в Подмосковье, оптимальный период приходится на октябрь – начало ноября. Однако некоторые сорта следует вносить в грунт до конца августа – с 15 по 25 число. У этих растений длительный срок вегетации, который позволяет им основательно укорениться к холодам. Главное, чтобы до морозов саженцы успели обзавестись 4-5 листьями и шейкой диаметром 5 мл.

С определением благоприятных дней посадки озимой культуры поможет также Лунный календарь, согласно которому лук не стоит сажать в полнолуние.

Как вырастить севок для озимой посадки?

Опытные садоводы предпочитают самостоятельно заниматься выращиванием севка из купленных в специализированном магазине семян (чернушек) морозостойкого лука. Условно данную процедуру можно разделить на несколько этапов:

Определение сроков посева. Ранней весной, сразу после таяния снега и прогревания грунта, приступить к посеву чернушек. Как правило, благоприятные сроки приходятся примерно на конец марта или начало апреля.
Посев. Семена можно сеять густо в полосы с шагом до 5-6 см на глубину 1,5-2 см. Примерный их расход – 35-40 штук на 1 кв. м. Междурядье должно быть широким, чтобы в будущем было легко выполнять прополку. Для этого между полосами можно оставить 35-40 см.
После посева чернушки нужно засыпать просеянной землей слоем до 2 см. Её нужно слегка прикатывать, чтобы предупредить ветровую эрозию почвы. В конце остается мульчировать посевы перегноем, компостом или соломой.
Уход за посевом. После появления первых всходов грядку нужно впервые полить. В дальнейшем данную процедуру проводить только по мере появления корочки на поверхность грунта. После обильного дождя землю нужно слегка рыхлить, чтобы обеспечить доступ воздуха к корням растениям. Вместе с тем следует убирать сорные растения. Грядку можно также подкормить, но исключительно до того, как взойдет севок.

Посадку нельзя сильно подкармливать, иначе луковицы могут утратить все семенные свойства.
- Сбор севка. Лук на севок зачастую пригоден для уборки в конце июля – начале августа. К этому времени их листья желтеют, сохнут и полегают. Весь севок нужно сразу выкопать и оставить на грядке для просушивания. Когда луковицы подсохнут, их листья можно легко и быстро отшелушить руками.
- Сортировка луковиц. Собранные головки нужно отобрать и отсортировать. В одну сторону нужно выложить крупные экземпляры (диаметром более 1 см), а в другую – мелкие (диаметром до 1 см). Все поврежденные луковицы потребуется ликвидировать.
Для осенней посадки нужно использовать севок размером менее 1 см. Более крупные корневища можно сажать в грунт уже весной.

Выбор участка и подготовка почвы

Севок нужно посадить в правильном месте, иначе о большом урожае крупных луковиц придется забыть. Участок нужно подбирать с учетом сразу нескольких параметров:

Освещенность. Посадку нужно разместить на хорошо прогреваемом солнечными лучами месте. Оно также должно быть надежно защищено от ветров и сквозняков.
Прохождение внутренних вод. Влажная почва, особенно зимой, приведет к гниению и гибели насаждений. Чтобы избежать этого, для посева лука лучше всего выбрать ту часть огорода, которая не затапливается весной или расположена сразу на возвышенности. При близком расположении к участку подпочвенных вод обязательно нужно сделать дренаж для её стока.
Почва. Лучшими для посадки лука считаются участки с перегнойно-песчаным грунтом или с преобладанием перегнойных суглинков.
Худшие предшественники. Лук нельзя сажать на одном и том же месте более 2 сезонов подряд. Культуру можно вернуть на прежний участок только по происшествию 4-5 лет. Нежелательно также выращивать лук после овса. Если нарушить это правило, то почва заразиться болезнетворными веществами, способными пережить заморозки и погубить весь урожай. Чтобы уберечь посадку от нематоды, лук также не стоит сажать после:
- картофеля;
- петрушки;
- сельдерея;
- люцерны;
- клевера.
Лучшие предшественники. Желательно, чтобы на примеченном участке ранее росли такие культуры:
- зерновые (все, за исключением овса);
- бобовые (горох, фасоль);
- зерновые (рожь, кукуруза);
- различные виды салата и капусты;
- свекла;
- морковь;
- томаты;
- огурцы
- рапс.

Чтобы улучшить структуру почвы и повысить её плодородие, перед луком стоит посадить сидераты, скосить их примерно за 30 дней до посадки севка и заделать в грунт.

Выбранный участок нужно подготовить заранее – с лета (примерно за месяц до озимой посадки). Его нужно перекопать и внести перегной. Если он вносился под предшественников, то данный шаг можно пропустить, поскольку к моменту посадки лука он уже обогатил почву и приобрел одинаковую с ней структуру. Ни в коем случае нельзя вносить под посадку севка свежий навоз, иначе луковицы получатся рыхлыми, а зеленая масса будет значительно преобладать над ними.

Вместе перегноя, почву можно подкормить следующими удобрениями (на 1 кв. м):

20-25 г суперфосфата;
10-15 г калийной соли;
30 г Аммофоски.

Непосредственно перед посадочными работами почву нужно полить и оставить на пару часов, чтобы он подсох. Далее его нужно слегка рыхлить, прополоть и выровнять. При посадке в лунки также можно вносить по щепотке древесной золы.

Посадка севка

В подготовленный грунт можно высаживать отсортированный лук-севок. Конкретная схема посадки зависит от целей выращивания культуры.

На репку

В день посадки на грядке нужно подготовить бороздки, придерживаясь такой схемы:

ширина междурядий – от 12 до 15 см (зависит от диаметра луковиц: чем он больше, тем дальше друг от друга нужно располагать ряды);
расстояние между мелкими луковицами в ряду – от 5-6 до 10 см (должно быть таким, чтобы площадь питания была достаточной);
глубина заделки севка – 4-5 см (если заделать севок на меньшую глубину, то по весне луковицы будут выпирать из грунта и пострадают от холодов).

Шейки луковиц при озимой посадке обрезать нельзя.

В подготовленные ряды и нужно бросить просушенные луковицы, а затем засыпать легкой землей – смесью огородной с перегноем или песком. Готовую посадку нужно мульчировать перед ожидаемыми холодами. В качестве мульчи можно использовать такой материал:

сухие листья или перегной;
солому;
нашинкованную ботву бобовых растений;
опавшую хвою;
стебли цветов;
опилки;
сосновые иголки;
мелкие ветки (после обрезки яблони, малины).

В морозные дни посадку можно укрыть белым агроволокном. Он поможет луку пережить малоснежные зимы с понижением температуры до -20°C.

На зелень

Если лук выращивается на зелень, то применяется несколько иная технология. Прежде всего, можно использовать более крупный севок – тот, который пригоден для весенней высадки. В схему посадки также нужно внести изменения:

ширина между рядами – от 15 до 20 см;
расстояние между севками в ряду – от 9 до 12 см;
глубина заделки севка – 4-6 см.

Посадку обязательно нужно утеплить слоем мульчи из сухих листьев или опавшей хвои. Если этого не сделать, то весь семенной материал промерзнет и весной не сможет взойти.

Уход за озимым луком

Чтобы грамотно довести до конца выращивание озимого лука, в период вегетации за ним нужно организовать грамотный уход. Он заключается в проведении ряда агротехнических мероприятий и защите посадки от заболеваний и вредителей.

Агротехнические мероприятия

По мере развития растения нужно своевременно осуществлять такие манипуляции:

Полив. Умеренно поливать грядки по мере их просыхания. Нельзя посадки заливать, иначе застаивание влаги приведет к гниению луковиц. Если осень оказалась сухой, и осадки не выпадали длительное время (порядка 20 дней), лук следует полить несколько раз.
Рыхление. Когда на 18-20 день появятся первые всходы, впервые рыхлить землю. В дальнейшем данную манипуляцию нужно производить регулярно – после таяния снега, обильных дождей или поливов.
В мягком грунте луковицы быстрее наберут массу и вырастут крупными, а в твердом – останутся маленькими, напоминая по размерам чеснок. Рыхлить землю нужно аккуратно, чтобы не повредить и не инфицировать луковицы.
Прополка. На грядке нельзя допускать разрастания сорняков, так как они могут заглушить нежные молодые всходы лука. Так, по мере рыхления грядку нужно также полоть.
Окучивание. Чтобы луковицы не замерзали и оставались под грунтом, перед наступлением зимы кустики окучивать на 5-7 см.
Подкормка. Проводится только в случае сильного обеднения почвы. Если же удобрения вносились, то подкормка не нужна. В этом случае действует правило: лучше недокормить, чем излишне удобрить.
Дело в том, что избыток удобрения приведет к активному нарастанию зеленой массы, а вот луковицы будут формироваться мелкими и рыхлыми, непригодными для длительного хранения. Их придется сразу выкопать, употребить в пищу или выбросить. Если же почва обедненная, то подкормить её можно 2-3 раза по такой схеме:
- весной после прогревания почвы и появления первых всходов – аккуратно рыхлить грядку и полить раствором коровяка или разведенным куриным пометом (это азотные добавки, которые ускорят рост лука);
- с появлением первых зеленых листьев – подкормить лук иммуномодуляторами или стимуляторами роста, например, раствором Плантафола (использовать препараты строго по инструкции на упаковке);
- летом, в июне или июле (на этапе формирования луковиц) – полить грядки раствором древесной золы (это не только хорошее удобрение, но и эффективное средство для отпугивания вредителей).
Осенью подкармливать озимый лук нельзя, поскольку в этом случае луковицы могут сразу же пойти в рост и уже не смогут пережить зиму. Максимум, что можно сделать в этот период, – добавить на грядку немного золы и перегноя. Это повысит плодородие почвы, но не приведет к ускоренному созреванию луковиц.
Уборка мульчи. Ранней весной, сразу после схода снега, с грядки снять слой мульчи. Чтобы посадки не замерзали, на ночь их можно укрывать белым нетканым полотном.

Защита от болезней и вредителей

Чтобы уберечь посадку от болезней и вредителей, нужно соблюдать правила севооборота. Дополнительно стоит придерживаться следующих профилактических мер:

в междурядьях высадить морковь, календулу или бархатцы;
дважды, с интервалом в 8-10 дней (в конце июня и середине июля), рассыпать между рядами смесь из табачной пыли, горчицы и золы.

Однако даже при соблюдении таких мер для луковой посадки опасность могут представлять:

Луковая муха. Появляется на огороде в середине мая, откладывает яйца на луке и почве рядом с ним. За лето как минимум 2 поколения вредителя могут атаковать посадки. Их личинки залезают в луковицы и вызывают их гниение. В борьбе с мухой нужно обрабатывать посадку фосфорорганическими средствами (имидом, тиаклопридом) или внести в почву гранулированные препараты (Базудин, Фосфамид).
Ложная мучнистая роса. Поражает луковую грядку осенью. После заражения растения отстают в росте, в сухую погоду засыхают, а во влажную – покрываются налетом серо-фиолетового цвета.
В целях профилактики раз в 12-14 дней лук нужно обрабатывать с помощью контактных фунгицидов (хлорокиси меди, Оксихома). В пасмурную погоду данный интервал следует сократить до 7-8 дней. Если растение всё же заболело, его придется обработать системными фунгицидами (Акробатом МЦ, Ридомилом МЦ). Желательно чередовать их друг с другом.

При выращивании лука на перо нельзя производить обработку посадки ядохимикатами.

Сбор и хранение урожая

Как только луковицы достигнут спелости, их нужно убрать с грядки. На это будут указывать такие признаки:

сухие чешуйки репки приобрели характерный для конкретного сорта окрас, например, оранжевый, фиолетовый или рыжий;
листья полегли.

Некоторые садоводы специально укладывают листья на землю, чтобы ускорить созревание луковиц. Однако лучше дождаться завершения естественного процесса созревания, иначе могут пострадать качественные характеристики плодов.

При уборке урожая спелые луковицы нужно аккуратно выкопать вилами или лопатой, отряхнуть от земли и просушить на открытом воздухе. На хранение лучше закладывать лук с полностью сухими листьями и корнями. Недозревшие экземпляры и луковицы с сочной толстой шейкой следует сразу же употребить в пищу, поскольку они плохо хранятся.

Секреты выращивания озимого лука, раскроет опытный огородник в следующем видео:

Озимые сорта лука с высокой холодостойкостью сегодня представлены в большом ассортименте. Их можно посадить под зиму, чтобы с конца июня по начала августа получить ранний урожай луковиц. Такие сорта неприхотливы и требует лишь своевременного проведения основных агротехнических приемов.

Источник: ferma.expert

У чому перевага озимих сортів

Осіннє садіння цибулі зручно з наступних причин:

Немає необхідності всю зиму створювати умови для зберігання посівного матеріалу – сіянки. Для осінньої висадки в грунт використовується особливі насіння, звані овсюжками. Їх розмір не перевищує 1 см в діаметрі і за зиму вони можуть втратити свої якості і всохнути.
Ранні сходи не піддаються звичайним хвороб цибулі, оскільки холодна земля не сприяє поширенню грибків, хвороботворних бактерій і шкідників. До того часу, як вони увійдуть в силу, цибуля вже набере кондиції, а потім буте прибраний.
Для висадки восени розроблені спеціальні сорти цибулі, які відрізняються морозостійкістю і стійкістю до утворення стрілок.
Висадка в грунт восени дозволяє отримати зелений лук вже в кінці квітня або початку травня. А товарну цибулину вдається виростити до июнюь. Для порівняння: при весняній посадці цибулина дозріває лише в кінці липня або початку серпня (залежно від регіону).
Економляться посівні площі, оскільки після збирання озимої цибулі можна виростити деякі овочі. Особливо таке властивість цінно на півдні Росії, де теплий період триває довше, ніж у середній смузі.
Велика частина вегетації припадає на весну, коли грунт ще волога. В результаті поливати озиму цибулю потрібно рідше, ніж влітку.

Одна з переваг вирощування озимої цибулі є те, що головки виростають великими

Де взяти севок для сівби озимого?

Оскільки цибулинки озимої цибулі не великі – до 1 сантиметра в діаметрі, вони не здатні сформувати стрілки, так як їм не вистачає енергії для доставки поживних речовин на висоту формування нових насіння. Однак для освіти соковитого зеленого пера, а потім і цибулини їм сил вистачає.

Сортування посівного матеріалу за розміром цибулини проводиться за правилами, наведеними в таблиці.

Назва матеріалу Термін посадки Розмір цибулини «Овсюжка» Озимий Менш 1 см Перша категорія Озимий, ярий Від 1 до 1,5 см Друга категорія Ярої Від 1,5 до 3 см «Вибірок» Ярий Більше 3 см

Зазвичай насіння можна придбати у спеціалізованих магазинах. В асортименті продавців виділяються такі сорти як: «Вольф F1», «Kpi-Велл», «Сеншуй Єллоу», «Буффало», «Аванті», «Серпня», «Радар» і «Радар F1», «Стурон», «Даниловський», «Одінцовец», «Штутгарт Різен», «Ібіс F1», «Імаго F1», «Балстар F1», «Екстра Ерлі Голд F1», «Музика F1», «Пантер F1» та інші. Вони морозостійкі, не схильні до стрілкування і дають високі врожаї. У деяких сортів севок крупніше звичного розміру озимої цибулини 1 див.

Севок сорти Стурон. Купувати севок краще заздалегідь в період лютий – березень, коли можна знайти будь-який сорт

Досвідчені городники воліють вирощувати озимий севок самостійно. Виглядає процес наступним чином:

Навесні після сходу снігу густо у полоси до 5 сантиметрів сіють чорнушку – насіння цибулі.
Міжряддя формується так, щоб зручно було полоти бур’яни.
Посіви засипаються просіяної землею невеликим (до 2 см) шаром землі, трохи накочуються для запобігання вітрової ерозії ґрунту і мульчируются перегноєм, соломою або іншим відповідним матеріалом.
Проводиться полив посівів, який повторюється після появи перших сходів, а в подальшому при висиханні грунту.

Кожен раз після щільного дощу слід грядки рихлити, щоб полегшити доступ повітря до коріння.

Так виглядають в середині вегетації бутони, в яких формується чорнушка.

Рада #1 Вирощується цибулю севок сильно підгодовувати не рекомендується. В іншому випадку є ризик втрати насіннєвих властивостей.

Після пожовтіння листя цибулі і їх вилягання рослина вилучається з ґрунту і залишається на гряді для підсушування. Потім цибулини відокремлюються від засохлих листя і сортуються: все, що менше 1 сантиметра, призначені для посадки восени, все, що більше 1 сантиметра, відкладаються для висадження навесні майбутнього року. Весь пошкоджений насіннєвий матеріал ліквідується.

Які попередники не зашкодять посівах цибулі?

Перед тим, як висаджувати озиму цибулю, слід уважно подивитися на попередників. Переважно, щоб раніше на обраному місці росли:

горох, квасоля та інші бобові;
зернові культури (жито, кукурудза та інші);
різні види салатів і капусти;
картоплю раннього дозрівання;
помідори;
огірки;
моркву і буряк.

Кращі результати досягаються, коли попередніми культурами на ділянці були кукурудза, картопля або білокачанна капуста. Не рекомендується саджати озиму цибулю після вівса.

Досвідчені городники рекомендують виростити перед посадкою сидерати, скосити приблизно за 30 днів до посадки і закласти в грунт. Тим самим поліпшується структура грунту і підвищується його родючість.

Як підготувати грунт для посадки озимого лука?

Для озимої цибулі відводиться сухий провітрюваний ділянка. Вологий грунт, та ще взимку, занапастить насадження. Кращими грунтами для лука вважається перегній упереміш з піском або суглинок. Якщо на ділянці близько розташовані підгрунтові води, необхідно зробити дренаж.

Грунт готується заздалегідь, для чого відведений для цибулі ділянку перекопують, вносять перегній або добрива, наведені в таблиці.

Назва добрива

Норма внесення в грунт, г/кв. м

Суперфосфат 20-25 Калійна сіль 10-15 Экофоска 30

Безпосередньо перед закладкою насіння в лунки засипається деревна зола.

Тим не менше, краще, якщо перегній буде вноситися під попередників, тоді до часу посадки цибулі він повністю набуде структури грунту.

При виборі площі під посадку цибулі треба виходити з того, що цибуля не бажано садити на одному місці більше двох років поспіль. Потім ділянку не менше п’яти слід займати іншими культурами. При недотриманні цієї умови грунт заражається хвороботворними речовинами, які навіть заморозки не здатні знищити.

Схема посадки цибулі наступна. Посадка цибулин на відстані 12 див. між проростками і 25 – 30 см між рядами. Цибуля садиться корінням вниз і присипається землею.

Коли садити озима цибуля?

Лук під зиму садять у вересні, якщо ділянка розташована в південних районах країни, в серпні – якщо в середній смузі. Висадити в грунт цибулини треба мінімум за місяць до настання стійких морозів. Зазвичай орієнтуються на стійку температуру +5°C; коли вона тримається тривалий період – пора садити озиму цибулю. При дотриманні зазначених умов рослини встигають випустити 4-5 листків, а діаметр шийки досягає 5 міліметрів.

Проте з’явилися сорти, які слід внести в грунт до кінця серпня. Головна умова залишається одне – до морозів набрати 3-4 аркуша. У таких рослин трохи більший термін вегетації, що дозволяє до холодів грунтовно вкоренитися.

Як садити озима цибуля?

Правила посадки озимого лука такі:

На ретельно взрыхленном ділянці нарізають борозни завглибшки до 5 сантиметрів. Відстань між борознами від 10 до 25 сантиметрів. Глибина закладки цибулин може бути і більшою (до 10 см), якщо регіон зростання характеризується міцними морозами.
Цибулини закладаються в гряди на відстані від 4 до 10 сантиметрів один від одного. Величина проміжків залежить від розміру цибулин сіянки.
Цибулини засипають сумішшю городньої землі з піском або перегноєм. Гряди поливаються і надалі грунт повинна бути волога до настання морозів.
Гряди мульчируются осіннім листям, соломою і т. п. для захисту від сильних морозів і безсніжних зим. Шар мульчі повинен бути тим товщі, ніж сильніше очікуються морози. Навесні шар мульчі частково знімається і використовується для інших цілей.

Сходи восени незадовго до морозів. Навесні посадки цибулі посипають мульчею, яка дозволяє не засушити цибулю на сонці. Мульча складається з хвої, листя і сухої трави

Порада №2: При посадці під зиму шийка цибулинок не зрізається, щоб не відбулося загнивання.

Порада №3: Гряди слід трохи підняти над основним ділянкою. Тоді луку не буде загрожувати підтоплення.

Як правильно доглядати за посівами?

Восени головне спостерігати за сходами і вчасно накривати їх в зиму.

Навесні ж слід провести наступні заходи:

Зменшити мульчуючий шар на грядах або зовсім його прибрати, якщо дозволяє якість грунту.
Прорідити посіви, призначені для вирощування цибулі-ріпки, якщо спостерігається сильне загущення. Відстань між окремими рослинами залежить від передбачуваного розміру готових цибулин.
Розпушити гряди, якщо це можливо в умовах густих посівів.
Підгодувати рослини азотними добривами.
Регулярно поливати посіви, якщо грунт швидко сохне.
Для боротьби з шкідниками і хворобами кілька разів обробити зелений лук хімікатами. Варто застосувати і народні способи протистояння з негативними факторами, якщо такі є в арсеналі. Отримати гідний урожай озимої цибулі можуть капустянка, цибульна муха, борошниста роса тощо

Порада №4: Свіжий гній під цибульні посіви вносити не можна. В іншому випадку вони або загинуть від надлишку азоту, або дадуть урожай, непридатний для зберігання.

Помилки садівників при посадці озимої цибулі

Наведемо найпоширеніші помилки, яких припускаються городниками при посадці лука восени:

озимої цибулі сіянки обрізаються шийки, що призводить до загнивання цибулини ранньою весною.
Восени посаджений сіянку, вирощений самостійно, та перевищує розмір в 1 сантиметр. Навесні слід очікувати появи безлічі стрілок і, як наслідок, втрат врожаю. Севок більшого розміру можна висаджувати під зиму, тільки якщо він належить до суто озимим сертифікованим сортам.
При самостійному вирощуванні насіння чорнушка висіяна занадто густо, і пікіровка не проводилася. Якісний сіянку в таких умовах отримати не вдасться.

Відповіді на актуальні питання городників

Питання №1. Чому при озимому сівбі треба використовувати тільки севок менше 1 см?

Такі насіння по своїй малості не здатні забезпечити харчуванням зелені пагони, що переходять в стрілки. Їх сил вистачає лише на формування невеликого пера, а потім на створення цибулини, що йде в їжу. Якщо внести в осінню пору цибулинку розміром більше, ніж 1 см, вона неминуче намагатиметься випустити по весні спочатку стрілку, а потім сформувати насіння. Енергії на харчування потомства у вигляді майбутніх чернушек у неї вистачить.

Насадження озимої цибулі при посадці, якщо севок був більше встановленого розміру. На зображенні видно обірвані стрілки.

Питання №2. Через який проміжок часу після обробки хімікатами можна зривати зелені пір’я цибулі?

Коли для боротьби з шкідниками і хворобами на луці застосовуються хімічні препарати, потрібен час для їх розкладання в тканинах рослини. Щоб цибуля стала безпечний повинно пройти від 7 до 10 днів з моменту обробки. Більше можна, менше – ні.

Питання №3. Можна взагалі обійтися без хімікатів при озимої посадці?

Без хімії при посадці обійтися можна, препарати потрібні лише по весні, коли почнеться процес активної вегетації. Але і тоді можна виключити хімію, використовуючи ручну працю (прополювання, зрізання бур’яну) і народні способи боротьби з негативними факторами.

Питання №4. Через скільки років можна повернутися до посадки цибулі на ділянці?

Для повного відновлення якості грунту, придатного для посадки цибулі, повинно пройти не менше 5 років.

Питання №5. Скільки вийде сіянки з чорнушки, і який урожай можна отримати з однієї сотки?

Довідники дають наступні дані: в 100 грамах чорнушки міститься близько 30 тисяч насінин. Надалі все залежить від щільності посадки.

З однієї сотки урожай озимої цибулі можна зібрати за нормами, встановленими сільгоспвиробникам, до 300 кг. В реальності, звичайно урожай менше, але все залежить від умов, створених на ділянці.

Источник: floralgid.pp.ua

Місце під осінню посадку цибулі-сіянки

Для посадки лука під зиму вибирають сухе і сонячне місце. На перезволоженому грунті цибуля вимокає, а в тіні цибулини зав’язуються дрібні. Культура любить перебувати під променями сонця весь світловий день, тоді врожай буде вище. При затіненні інтенсивно ростуть листя, і затримується зав’язування цибулин. У глибокій тіні цибулина може взагалі не виникнути.

Грядка повинна розташовуватися там, де навесні сніг сходить в першу чергу і не застоюється вода. При застої води на ділянці грядку роблять з ухилом в 1°, цього достатньо, щоб талі води та опади стікали вниз.

При близькому заляганні грунтових вод роблять дренаж з піску товщиною не менше 3 див.

Підготовка грунту під сіянку

Ділянку для посадки цибулі повинен бути з легкої добре прогрівається грунтом. При близькому стоянні грунтових вод озиму цибулю садять у високі гряди (30-40 см). Швидко уплотняющиеся грунту перекопують на 1-1,5 багнета лопати, легкі піщані грунти копають неглибоко; при глибокій перекопуванні севок може піти в глибокі шари і навесні не зійти.

Культурі необхідні родючі ґрунти з нейтральною або слаболужною реакцією (рН 6-7,3). Кислі грунти вапнують. Цибуля добре переносить вапно, тому її вносять при підготовці грунту до посадки. Для досягнення швидкого ефекту застосовують пушонку або золу.

Під озиму цибулю, так і під інші цибулинні культури, не вносять свіжий гній. Напівперепрілий гній, також, бажано не застосовувати. Від такого добрива цибулю взимку випріває, а той, що зійде навесні, дасть велику кількість потужної соковитої зелені, але не зав’яже ріпку.

Землю готують за 2 тижні до посадки. Якщо відразу після перекопки посадити сіянку, він піде глибоко і навесні може не зійти. Земля повинна відстоятися і осісти. При перекопуванні вносять органіку (крім свіжого гною) відро на 1 м2, 20 г суперфосфату і 15-20 г калійних добрив. Рослина непогано переносить хлор, тому можна використати хлористий калій. Відмінним добривом є деревна зола (0,5 відро на 1 м2). При її використанні калійні добрива не вносять, а при необхідності вапнування дозу вапна знижують. Ніякі азотні добрива восени не застосовують, оскільки талими водами вони вимиваються в нижні шари ґрунту і навесні рослинам недоступні.

На важких, глинистих, швидко уплотняющихся грунтах для їх розпушення додають пісок 1-2 відра на м2 в залежності від щільності. На піщаних грунтах додають глину, щоб вона утримувала вологу.

Підготовка садивного матеріалу

Для садіння цибулі-зимника використовують сіянку, діаметр якого не більше 1 див. В домашніх умовах такий насіннєвий матеріал не зберігається і швидко висихає, а при посадці дає гарні великі цибулини. Більш великий сіянка не підходить, оскільки при вирощуванні в озимій культурі навесні він йде в стрілу і зав’язує дрібні цибулинки. Усі сили він віддає на утворення насіння, всередині у нього є стрижень, який перешкоджає зав’язуванню ріпки.

Для того, щоб відібрати посадковий матеріал, в картонній коробці роблять отвір діаметром 1 см і просівають цибулю. Той сіянку, який пройшов крізь отвір можна садити під зиму.

За 2 тижні до посадки цибулю замочують в теплій воді (температура 45-50°С) на 3-4 години. Теплова обробка вбиває зимуючі в дінці яйця шкідників. Нехтувати прогріванням не слід, інакше можна не отримати врожаю.

Відразу після прогрівання роблять протруювання насіння. Додаткову обробку цибулі від шкідників не проводять, оскільки всі яйця вже загинули. Основний шкідник культури — цибульна муха — з’являється в початку літа. До цього часу зимник зміцніє, ущільниться, і шкідник не зможе потрапити в цибулину.

Для протруювання можна використовувати препарати Тирам, Фітоспорин М, Максим, замачівая в них овсюжку на 30 хвилин. Препарати міді для обробки не використовують, вони добре допомагають при несправжньої борошнистої роси (пероноспорозе), але від кореневих гнилей не захищають.

Хороший профілактичний ефект дає замочування в насиченому рожевому розчині марганцівки. Насіннєвий матеріал витримують у розчині 45-60 хвилин, потім добре просушують.

Строки садіння цибулі восени

Садять цибулю-зимник зазвичай в ті ж терміни, що і озимий часник, в середній смузі це середина жовтня. Але, якщо часник посадити в мерзлу землю, він не замерзне, і по весні все одно зійде. А ось луку обов’язково треба вкоренитися, якщо він не встигне дати коріння, то взимку вимерзне. На вкорінення овсюжке необхідно 14-18 днів. Орієнтуються в цьому випадку по погоді, висаджуючи цибулю за 2-3 тижні до заморозків. Цибулю в землі може переносити морози до -5-6°С, але якщо овсюжка погано вкоренилася, вона підмерзає. Навесні у таких рослин слабкі листя бліді, при сильному пошкодженні вони швидко гинуть.

Важливо стежити, щоб цибулинки не проросли, інакше, прихоплені морозцем, вони загинуть. При затяжної теплої осені садять цибулю, коли температура опускається нижче 6°С і не піднімається вище 5-7 днів. В передзимовий період грунт ще не промерзла, і, в той же час, сіянка встигне вкоренитися, але не проросте.

Посадка озимої цибулі

Схема посадки овсюжки залежить від призначення лука. При вирощуванні на ріпку відстань між цибулинами 10 см, між рядками — 20-25 см. При вирощуванні на перо застосовують ущільнену посадку: відстань між сіянкою 2-3 см, ширина міжрядь 8-10 див.

Перед посадкою роблять рядки глибиною 5-6 см, на дно яких насипають шар піску, завтовшки 1-2 див Це микродренаж. Навколо цибулини не повинно бути пізньої осені та ранньою весною багато вологи, пісок як раз і оберігає севок від вимокання.

Садять овсюжку на глибину 3-4 см і присипають піском, а зверху борозенки засипають землею. Не можна садити озиму цибулю ні занадто глибоко, ні занадто поверхово. При глибокій посадці навесні він не зможе прорости, при дрібної — коли грунт осяде, цибулю виявиться на поверхні і взимку вимерзне.

Земля повинна бути злегка зволоженою. Якщо осінь сира, то після прочерчивания рядків грядці дають провітритися 30-40 хвилин, а потім насипають дренаж. При сухої осені рядки проливають водою.

Підготовка грядок до зими

Через 2 тижні після посадки цибулі грядки мульчують опалим листям, сіном, лапником, торфом. Раніше вкривати посадки не потрібно, інакше севку буде дуже тепло і він, при сухої осені, проросте, а при сирої — вимокне.

Якщо зими в регіоні холодні, але малосніжні, то шар мульчі збільшують. При укритті грядки легким матеріалом, щоб його не здувало вітром, зверху кладуть гілки. Накривати грядку, вкриту опалим листям, плівкою не можна. Вона не пропускає повітря, під нею завжди утворюється конденсат і взимку севок або замерзне, або згниє.

Якщо в регіоні зима тепла, то грядку можна не мульчувати. У таких ситуаціях завжди орієнтуються по погоді в конкретній області. Для озимої цибулі головне, щоб земля не промерзла до вкорінення.

Весняний догляд за цибулею

Як тільки розтанув сніг, мульчу відразу ж прибирають, інакше севок може загнити. Зимник сходить дуже рано, як і часник. Ледь пригріє сонечко, з’являються сходи. Культура не боїться заморозків до -4-5°С, але якщо ночі холодні, рослини накривають лутарсилом або плівкою. Вранці укривний матеріал знімають.

При пошкодженні рослин нічним морозом у них біліють кінчики листя, а самі стебло і листки набувають білувато-жовтий відтінок. У цьому разі терміново дають підгодівлю калійної або кальцієвої селітри (добрива, що містять азот), вони допомагають луку пережити стресову ситуацію і сприяють відростання нових листків. Сечовиною при мінусовій нічній температурі підгодовувати не можна, оскільки вона містить чистий азот, а він, без присутності інших елементів, знижує морозостійкість рослин.

У першій половині вегетації цибуля-зимник потребу в азоті, тому, коли мине загроза заморозків, роблять підгодівлю настоєм бур’янів, гуматами, або карбамідом. Після утворення 5-6 листків дають калійно-фосфорну підживлення (по 1 ст. ложці кожного добрива на 10 л води), або підгодовують цибулю настоєм попелу. Але якщо ґрунт родючий, підживлення не проводять.

Підгодовувати зимник гноєм не можна. Азот, що міститься в гної, потрібен луку тільки в період наростання пера, далі він буде перешкоджати утворенню цибулин. Але оскільки гній розкладається повільно, то максимальна кількість азоту надходить у ґрунт тоді, коли рослина зав’язує цибулину. В результаті цибулю або продовжує нарощувати перо, або, при дощовій погоді, загниває.

До поливу зимник невимогливий. Після зими в ґрунті достатня кількість вологи, тому в перші 20-30 днів після сходів поливи не проводять. Потім, при жаркій і сухій погоді поливають рослини 1-2 рази в тиждень, в залежності від температури повітря. Всі поливи (і рідкі підгодівлі) проводять строго під корінь. Грунт у міжряддях необхідно рихлити. Цибулю дуже чутливий до нестачі кисню в прикореневій зоні, і, якщо на грунті утворюється кірка, то цибулина задихається і загниває.

Якщо цибуля вирощується на ріпку, у нього небажано зрізати перо. При видаленні листя рослини нарощують нові в збиток цибулині. Ріпка при занадто сильному видалення листя виходить дуже дрібна, а може і взагалі не розпочатися.

Через 35-50 днів, в залежності від сорту, поливи припиняють, а за вологої погоди від ріпки відгортають землю, щоб цибулина дихала. З цього часу починається дозрівання цибулини і зайва волога шкодить рослинам.

При виляганні пера лук готовий до прибирання. Дозріває зимник, в залежності від регіону, в початку-середині липня.

Невдачі при вирощуванні

Основні причини.

Неправильно вибрана глибина посадки. Цибулю або не сходять, або вимерзає.
Занадто пізня посадка сіянки. Овсюжка вимерзає.
Перезволоження грунту навесні. Цибулинки згнивають.
Використання непридатного садивного матеріалу. Сіянка висох ще до посадки і зародок загинув.

При дотриманні всіх правил вирощування невдачі зводяться до мінімуму.

Проблеми при вирощуванні озимої цибулі

У зимового лука проблеми ті ж, що і у літнього, але проявляються вони гостріше.

По-перше, зимник більш вимогливий до добрив, ніж літник. Відразу після сходів він відчуває гостру нестачу азоту (як і озимий часник). Річний цибулю потребу в азоті набагато менше.

По-друге, у цибулі, посадженого під зиму, часто спостерігається побіління кінчиків листя. У летника таке теж трапляється, але менше.

Основні причини побіління кінчиків листя.

№	Ознаки	Причини	Необхідні заходи	Примітки
1	Кінчики стають білими і засихають. Сама рослина стає зеленувато-жовтим	Цибуля пошкоджений заморознем	Підживлення комплексним добривом, що містить азот	Чистим азотом (сечовина, гній) підгодовувати не можна, оскільки морозостійкість рослин знижується
2	Біліють кінчики, а самі листки набувають жовтуватий відтінок	Недолік азоту в першій половині вегетації	Підгодівля будь азотним добривом	Свіжий, напівперепрілий гній застосовувати не можна
3	В середині та наприкінці вегетації біліють кінчики листя, а самі вони злегка закручуються	Недолік калію	Підживлення будь-калійним добривом	Можна використовувати добрива, що містять хлор
4	Побіліли тільки кінчики листя, а саме зелене перо	Нестача міді	Підживлення мікродобривами, що містить мідь
5	Білі кінчики листя не тільки на зимнике, але і на літньому цибулі і часнику	На ділянці грунт кисла	Зробити розкислення. Для зростаючої культури використовують настій попелу. Поливають кожна рослина (1 склянка настою на рослину)	На вегетуючій культурі вапно краще не застосовувати

Источник: sadogorod.xyz

Преимущества и недостатки посадки под зиму

Популярные озимые сорта

Арзамасский местный

Даниловский

Радар

Ред Барон

Кип ВэлF1

Сеншуй

Струтон

Стригуновский

Центурион F1

Шекспир

Штутгартенризен

Эллан