Коли краще садити виноград

Виноград культурний (лат. Vitis vinifera) – представник виду чагарникових багаторічних ліан роду Виноград родини Виноградні, зростає в районах із субтропічним і помірним кліматом і широко культивований у різних країнах усіх континентів. У природі цей вид не зустрічається. Він походить від дикорослого винограду лісового, що зростав по північному узбережжі Середземного моря до південного узбережжя Каспійського моря. Виноград – одна з перших рослин, яку почало культивувати людство. Докази давнини культури можна виявити на фресках і барельєфах у гробницях єгипетських фараонів. Наявні письмові документи переконливо свідчать, що людина обробляла виноград як мінімум 7 тисяч років тому, і вже тоді з нього готували вино. Виноградарство процвітало чотири тисячі років тому в Межиріччі – в Ассирії і Вавилоні.
рощували виноград і стародавні греки, жваво торгуючи вином із нього з Центральною Азією та Індією. На території України вирощування винограду почалося ще за часів Київської Русі, про що є письмові згадки – так, у «Літопису Никона» (1151 р.) читаємо: «Берендеї і чорні клобуці волості позжаша і винограда посікоша». Сьогодні виноград так само затребуваний, як і тисячі років тому. Його плоди вживають в їжу в свіжому вигляді, з них роблять родзинки, сік, варення, маринади, компоти, оцет і, звичайно, вино. З кісточок вичавлюють олію, яка є цінною сировиною для фармакологічної та косметичної промисловості. Листя винограду використовують для приготування голубців, долми та інших страв.

Ліана виноград – опис

В умовах півдня виноград досягає довжини 30-40 м, але в середній смузі ліана виростає тільки до трьох метрів. Гілка винограду прикріплюється до опори за допомогою вусів. На старих стовбурах кора глибоко-борозниста, з коричневою корою, що відділяється, молоді пагони – червонуваті або жовтуваті. Листя у рослини черешкове, чергове, цілісне, складається з трьох або п’яти лопатей. Двостатеві, дрібні квітки зеленуватого відтінку зібрані в щільну або пухку волоть. Цвітіння винограду починається в травні або червні, а плодоношення – в серпні або вересні, хоча деякі сорти достигають тільки в жовтні. Соковиті плоди з насінням у кількості від одного до чотирьох або взагалі без насіння зібрані в грона різних форм. Колір плодів може бути жовтим, зеленим, рожевим, чорно-фіолетовим або темно-червоним. Зазвичай плоди вкриті восковидним нальотом. Виноград довгожитель: він може досягати віку від 130 до 150 років.

Посадка винограду

Коли садити виноград

Виноград садять як навесні, з кінця березня до кінця червня, так і восени. З кінця березня до середини травня садять здеревілі саджанці, а зелені, вегетуючі, садять пізніше, з середини травня до кінця червня. У продаж саджанці надходять зазвичай восени, і не варто тримати їх до весни, оскільки вони можуть запліснявіти, засохнути, їх можуть з’їсти миші. Тому посадка винограду восени цілком виправдана, тим більше, що саджанці прекрасно приживаються, якщо ви виконаєте посадку відповідно до вимог агротехніки та придбаєте здоровий посадковий матеріал: зріз кореня має бути білим, а не бурим, однорічним, добре визрілі пагони мусять бути яскраво-зеленими на зрізі, вічка не повинні опадати від дотику. Перевірте також, щоб саджанці не були пересушеними.

Важливою умовою для успішної адаптації саджанців у ґрунті є їхня передпосадкова підготовка. Перед висадкою в ґрунт коріння саджанця протягом 12-24 годин тримають у чистій воді, однорічний пагін обрізають на висоті 3-4 вічок, коріння на верхніх вузлах обрізають, а на нижніх лише злегка вкорочують.

Висаджують саджанці винограду з південного, західного або південно-західного боку будівель, оскільки виноградові для розвитку необхідні тепло і світло. Найкращим місцем для вирощування винограду вважається середня частина схилу, оскільки в нижній частині його можуть пошкоджувати заморозки. Не висаджуйте виноград ближче ніж за 5-6 м від дерев.

Посадка винограду навесні

Якщо ви садите виноград у чорнозем або глину, то яма для нього повинна бути розміром 80х80х80 см, а якщо вам доводиться вирощувати виноград у піщаному ґрунті, то глибина ями має бути не менше метра, і копають її з осені, щоб за зиму ґрунт устоявся. Глибока посадка дозволить саджанцеві швидше вкоренитись і захистить його коріння від промерзання. На дно ями висипають шар щебеню завтовшки 10-15 см, потім встромлюють у нього пластикову трубу діаметром 5 см за 10 см від стінки ями. Висота труби мусить бути такою, щоб вона виступала над поверхнею на 10-15 см. Далі на дно насипають шар чорнозему завтовшки 15 см, згори на нього 150 г калійного добрива (сірчанокислого калію, калімагнезії або сульфату калію), 200 г суперфосфату і розподіляють це все по дну рівномірно. Якщо ви прихильник натуральних підживлень, замініть мінеральні добрива трилітровою банкою золи. На шар добрив знову насипають шар родючої землі такої ж товщини, розрівнюють його, а зверху знову насипають шар добрив у тих же кількостях. Завершує цю листкову подушку родючий ґрунт. Як тільки ви внесли останній шар, утрамбуйте подушку, вилийте в яму 5-6 відер води і залиште до весни.

Навесні, беручись до посадки саджанця, насипте по центру ями горбик родючої землі.
ред тим, як посадити виноград, коріння саджанця опускають у бовтанку, приготовану за таким рецептом: у 10 л води розчиняють чайну ложку гумату, потім додають у розчин стільки глини, щоб вийшла рідина консистенції магазинної сметани. Після обробки коренів бовтанкою саджанець опускають в яму, розташовують його на пагорбі бруньками на північ, а кореневою п’ятою на південь, розправляють коріння і присипають його шаром живильного ґрунту завтовшки 10 см. Потім внесіть у чорнозем пісок із розрахунку 1:1 і заповніть яму вщерть цією ґрунтосумішшю. Ущільніть ґрунт навколо саджанця, закрийте поверхню ями чорною садовою плівкою, прорізавши отвір для труби і саджанця, і попервах надіньте на саджанець 5-6-літрову пластикову пляшку з обрізаною шийкою. Подальший полив здійснюйте через дренажний отвір (укопану пластикову трубу).

Ми розповіли вам про посадку укороченого виноградного саджанця. Саджанець довше 25 см висаджують точно так само, але під нахилом.

Посадка винограду восени

Осінню посадку винограду здійснюють із початку жовтня до замерзання ґрунту за тим самим принципом і тією самою схемою, що і весняну. Єдина різниця в тому, що перед настанням зими молоду рослину високо підгортають землею, вкривають хвоєю, а пристовбурні кола застеляють тирсою або торфом. Не саджайте виноград у щойно приготовану яму, дайте землі встоятися бодай 2-3 тижні: при осіданні ґрунт не тільки потягне саджанець за собою в глибину, а й порве його коріння.

Деякі садівники стверджують, що зовсім не обов’язково копати під саджанець яму, закладати в неї дренажний шар і вистилати на її дні подушку з поживного ґрунту та добрив. Мовляв, досить зробити в землі ломом отвір завглибшки півметра і розширити його, розгойдуючи інструмент, до 10-12 см у діаметрі, а потім опустити в отвір саджанець. Імовірно, можна і так садити виноград, однак ніхто з моїх знайомих не ризикнув скористатися таким способом, тому не можу вам його порекомендувати. Якщо вам не шкода посадкового матеріалу, ризикніть скористатися цим спрощеним способом і напишіть нам, що у вас вийшло.

Догляд за виноградом

Догляд за виноградом навесні

Посадка і догляд за виноградом – справа багатотрудна, але цікава і вдячна, і головним порадником для вас із часом стане ваш досвід. А ті, хто тільки починає вирощувати виноград, може поки що скористатися нашим досвідом і нашими порадами.

Зимове укриття з виноградних кущів знімають, коли температура повітря перевищить -5 ºC. Якщо ви побоюєтеся того, що морози повернуться, не відкривайте виноград повністю, а влаштуйте в укритті вентиляційні отвори. Потім, коли небезпека мине і почнуть проростати бруньки, укриття можна буде зняти повністю. Захищає відкриту лозу від заморозків розчин Епіну в холодній воді. Обробку кущів розчином проводять за добу-дві до похолодання, захисна дія Епіну триває до десяти днів.

Якщо навколо куща стоїть вода, вичерпайте її або зробіть канавки, по яких вона піде. Щоб не було застою води, надалі висаджуйте виноград на схилі або насипайте для нього горбок. Проведіть санітарне обрізування зламаних або підмерзлих пагонів і підв’яжіть лозу на нижній дріт у вертикальному або похилому положенні. Огляньте кущі, і за необхідності проведіть лікування винограду від виявлених захворювань. Якщо рослина здорова, проведіть профілактичну обробку від шкідників і хвороб Нітрафеном, для чого розчиніть у 10 л води 200 г препарату.

Весна – найкращий час для щеплення винограду, і взятися до розмноження цим способом потрібно перед початком сокоруху. Водночас у ґрунт вносять комплексні добрива, що не містять мікроелементів – Нітрофоску або Кеміру, після чого ґрунт навколо рослин перекопують і поливають із метою підвищення температури в шарах землі, де розташовується коренева система винограду.

Навесні висаджують у ґрунт нові саджанці і починають їх формування: кілька разів виламують непотрібні пагони, доки потрібні відростуть до 40 см. Видаляють також зайві бруньки і кореневу парость. Коли на пагонах розвинеться по дві пари листків, молоді кущі винограду обприскують фунгіцидом. На початку травня нові пагони підв’язують до шпалери, кущі за 10 днів до початку цвітіння підживлюють комплексним добривом, а як тільки з’являться суцвіття, їхню кількість нормують, щоб не перевантажувати кущ.

Догляд за виноградом улітку

Догляд за виноградом у літню пору полягає передусім у регулярному прищипуванні лози, щоб вона не витягувалася вище 170 см. До середини літа проводять два підживлення винограду. Необхідно своєчасно видаляти паростки, утворені лозою, щоб живлення йшло сформованим паросткам і витрачалося на дозрівання ягід. У середині липня видаліть усе листя, яке перекриває доступ світла до плодів.

Щодня оглядайте виноградні кущі на предмет появи захворювань або комах-шкідників, а в якості профілактики на початку літа проведіть обробку кущів Ридомілом від захворювання міллю, додавши в розчин, зроблений за інструкцією, дозу Фуфанону, що знищує павутинних кліщів. Обидва розчини готують окремо і тільки потім змішують. На початку липня проводять повторну обробку винограду цими препаратами.

Догляд за виноградом восени

Як доглядати за виноградом після збору врожаю? Головна мета догляду за виноградом восени – підготовка до зимівлі. Виноград після збору врожаю, віддавши всі сили на плодоношення, слабшає, тому потребує підживлення органічними добривами, змішаними із золою, та обробки від шкідників і хвороботворних мікроорганізмів, які можуть завдати серйозної шкоди втомленій рослині. Найважливішим пунктом догляду є осіннє формування винограду, але перед тим, як обрізати виноград, дочекайтеся, щоб із нього опало все листя. Однак не слід зволікати з обрізуванням до настання морозів, інакше деревина стане крихкою, і ви можете дуже нашкодити рослині.

Сорти винограду зі слабкою морозостійкістю слід на зиму захищати від холодів. Захисту також потребує виноград, вирощений у регіонах із холодними зимами. Для цієї мети основи кущів високо підгортають землею, а лози обрізають так, щоб їх можна було пригнути до землі. Вкривають виноград ялиновим гіллям, а в разі сильних морозів додатково накидають на ялинове гілля сніговий замет.

Обробка винограду

Поширена помилкова думка, що лікарські препарати лікують заражені хворобою ділянки і рослини, але насправді це не так. Вони можуть врятувати від інфекції ще здорові тканини, адже хімпрепарати знищують збудників інфекції, а здатності відновлювати хворі рослини вони не мають. Ось чому така важлива профілактична обробка винограду, котра знищує ймовірну загрозу на ще здорових рослинах. Навесні, коли зелені пагони відростуть до 10 см, обробіть лозу тривідсотковою бордоською рідиною, одновідсотковою колоїдною сіркою або хлорокисом міді – це зміцнить імунітет рослин від повстяного кліща і літнього нашестя різних грибків. Замість перерахованих добре відомих засобів можна провести обробку винограду такими препаратами з розрахунку на 10 л види: Поліхом (80 г) або Ридоміл (50-60 г). У розчин можна додати препарат для позакореневого підживлення винограду, наприклад, Плантафол. Обробка рослин у цей час називається «по п’ятому листку».

Наступна обробка винограду проводиться напередодні цвітіння, в крайньому разі по бутонах, але ніколи не обробляйте квітучий виноград. Для другої обробки використовують системний фунгіцид, наприклад, препарат Стробі. Після цвітіння повторіть обробку винограду системним фунгіцидом, а коли плоди досягнуть розміру гороху, проведіть обприскування кущів «весняними» засобами – бордоською рідиною, хлорокисом міді або колоїдною сіркою, а також Поліхомом або Ридомілом. Остання обробка винограду проти мілдью й оїдіуму проводиться ближче до кінця липня препаратами короткого терміну очікування, наприклад: Стробі і Тіовіт Джет або Квадріс і Тіовіт Джет, або Стробі і колоїдна сірка.

Це лише приблизна схема проведення обробок. Для того, щоб не виникало звикання хвороботворної флори і фауни до препаратів, рекомендуємо вам щороку їх міняти.

Полив винограду

Перше поливання винограду проводять після остаточного зняття зимового укриття і підв’язування лози до нижньої горизонтальної направляючої шпалери. Виноград віком до трьох років поливають через вкопані труби. Витрата води на один кущ – 4 відра теплої води, в яку додають півлітра деревної золи. Вдруге виноград поливають за тиждень до цвітіння, втретє – після цвітіння. Як тільки зелені ягоди почнуть набувати властивого сортові кольору, полив припиняють, але напередодні зими, за тиждень до укриття, проводять підзимне вологозарядкове поливання винограду, яке буде четвертим за рахунком для столових сортів винограду та молодих рослин винних сортів, але єдиним за весь рік для зрілих кущів винограду винних сортів.

Підживлення винограду

Запасу добрив, внесених в яму при посадці, рослині вистачить на 3-4 роки.
цього терміну, як правило, кущ уже сформується і почне плодоносити, тому виникне потреба в поживних речовинах. Чим підживити виноград, щоб стимулювати його ріст і рясне плодоношення? Підгодовують виноград як органічними, так і мінеральними добривами. Основне органічне добриво винограду – гній, оскільки в ньому є всі необхідні рослині елементи. Крім гною, як добриво застосовують пташиний послід, компост, торф. Мінеральні добрива також необхідні рослині. З простих азотних добрив для підживлення винограду застосовують аміачну селітру і сечовину, з фосфорних – гранульований суперфосфат, подвійний або простий, з калійних – Екоплант, калійну сіль, хлористий або сірчанокислий калій. Зі складних мінеральних добрив найкращими для винограду є Растворін, Флоровіт, Кеміра і Майстер.

Перше підживлення винограду сухими добривами проводиться відразу після зняття з нього укриття, і складається воно з 40 г суперфосфату, 30 г калійного добрива і 45 г азотного на один кущ. Вносять добрива в канавки навколо кущів, а згори присипають їх ґрунтом.

Друге підживлення у вигляді водного розчину вносять за тиждень-півтора до початку цвітіння. Готують розчин, змішавши одне відро гною або курячого посліду з двома відрами води і давши складу побродити 10-12 днів у закритому посуді, після чого розбавляють його водою в 5-6 разів і додають на кожне відро готового розчину 15 г калійного добрива і 25 г суперфосфату. Для підживлення одного куща досить одного відра розчину.

На початку дозрівання плодів виноград підживлюють фосфором і калієм з розрахунку 50 г суперфосфату і 20 г калійного добрива на кожен кущ.

Добре реагує виноград на позакореневі підживлення, які цілком можна поєднувати з обробкою кущів фунгіцидом проти захворювання мілдью. До складу позакореневих підживлень можуть входити як основні поживні речовини (азот, фосфор і калій), так і необхідні рослині елементи – бор, цинк, молібден, мідь, кобальт або марганець. Найлегше використовувати для підживлення готові препарати Кеміра, Новоферт, Акварин або Плантафол.

Азотні добрива, так само, як і коров’як або пташиний послід, використовують для підживлення тільки до середини літа, оскільки застосування цих добрив у більш пізні терміни може призвести до затримки дозрівання врожаю. І проявляйте помірність при плануванні підживлення, не перегодовуйте ґрунт добривами, щоб потім не панікувати через те, що виноград не плодоносить.

Підв’язування винограду

Підв’язування винограду до опори здійснюється з метою формування куща для зручності догляду за ним. Якщо лозу не підв’язувати, вона чіплятиметься за випадкові опори, зростання куща стане некерованим, і вам буде набагато важче збирати урожай, і якість, і кількість якого буде під питанням.

Проводиться підв’язування винограду в два етапи:

• ранньою весною, після зняття укриття з кущів і до того, як розпустяться бруньки, здійснюють сухе підв’язування винограду: всі гілки пригинають до нижньої горизонтальної направляючої шпалери і підв’язують їх до неї. Намагайтеся при підв’язуванні домагатися плавного вигину лози, щоб не вивести з ладу її провідну систему і не перекрити надходження живлення до вічок;
• коли зелені пагони підуть у ріст і досягнуть 40 см, проводять зелене підв’язування: молоді пагони підв’язують під кутом, щоб вони не ламалися від вітру і рівномірно освітлювалися сонцем. Як тільки пагони досягнуть наступної горизонтальної направляючої, їх кріплять до неї. Підв’язування молодих пагонів проводять три-чотири рази за вегетаційний період. Не підв’язуйте зелених пагонів за верхнє міжвузля, намагайтеся притягти їх до дроту між другою і третьою брунькою від кінця пагона.

Горизонтальний із нахилом спосіб підв’язування виноградних пагонів найзручніший в усіх відношеннях, хоча деякі виноградарі вважають за краще підв’язувати лозу дугою, кільцем або строго вертикально. Найкращий матеріал для підв’язування – вимочене в воді лико або спеціальний канатик із загорненого в папір дроту. Аби лоза не стиралася об дріт, до якого прив’язана, кріплення здійснюють «вісімкою», пропускаючи лико чи канат між стеблом і металом.

Обрізування винограду

Коли обрізувати виноград

Виноград обрізують восени, тому що після весняного обрізування рани на лозі гояться з великими труднощами, стікаючи «сльозами». Пасока заливає вічка, від чого вони закисають і не розпускаються. Через це ви можете втратити не тільки врожай, а й усю рослину.

Обрізування винограду навесні

На початку весни, коли температура повітря досягне 5 ºC, при крайній необхідності проводять обережне санітарне обрізування зламаних і хворих пагонів на молодих рослинах або на посаджених восени.

Обрізування винограду влітку

Літнє обрізування за великим рахунком обрізуванням не є. Влітку виноград прищипують, пасинкують, карбують, на ньому виламують зайві гілки, з нього зрізують листя, затуляють плоди від сонця – всі ці процедури спрямовані на те, щоб кущ провітрювався й отримував рівномірне живлення та освітлення, що дозволить сподіватися на високий урожай ягід.

Обрізування винограду восени

ООсіннє обрізування краще проводити в два етапи. Як тільки ви знімете з куща всі грона, очистіть гілки від тих ланок, які відплодоносили, від кволих пагонів і вовчиків. Другий етап обрізування починається через два тижні після опадання листя. Не бійтеся, що лози, які висять на шпалері, прихопить заморозками – від ранніх морозів вони краще загартуються. Однак обрізують виноград при температурі повітря не нижче -3 ºC, поки гілки не стали крихкими.

Обрізувати саджанці нескладно: видаліть зайві пагони, залишаючи на кущі від трьох до восьми рукавів, що ростуть під кутом від ґрунту. А ось схема обрізування дорослого куща набагато складніша:

• у першій половині вересня видаляють молоді пагони з нижньої частини багаторічних рукавів – ті, що виросли нижче першого дроту, натягнутого на висоті 50 см від поверхні ділянки. На молодих пагонах, які виросли на рукавах вище другого дроту, натягнутого на 30 см вище за перший, видаляють усі бічні паростки і карбують верхівки, захоплюючи відрізки завдовжки до 10 % довжини пагона;
• після падолисту виберіть на висоті двох перших дротів два добре розвинених пагони. З нижнього пагона, що виріс із зовнішньої частини рукава, сформуйте сучок заміщення – обріжте його на висоті 3-4 вічок. Другий пагін, розташований трохи вище з протилежного боку рукава, обріжте на висоті 7-12 вічок – тепер це буде плодова стрілка.

У підсумку на кущі залишаться багаторічні штамби, що ростуть перпендикулярно до землі, і рукави з бруньками, які в наступному році дадуть нові лози і грона.

Розмноження винограду

Як розмножувати виноград

Оскільки вирощений із насіння виноград рідко успадковує властивості своїх батьків, зберігаючи лише деякі їхні риси, в аматорському садівництві виноград розмножують вегетативними способами: укладенням відсадків, щепленнями або вкоріненням живців. Ці способи забезпечують збереження в потомства всього біологічного комплексу материнської рослини. Вони базуються на такій властивості винограду, як регенерація, яка забезпечує, наприклад, і заростання ран, і відновлення куща після пошкоджень від сильних морозів.

Розмноження винограду живцями

Живцювання винограду – найпростіший спосіб розмноження цієї культури. Для нього використовують здерев’янілі живці винограду, які заготовляють під час осіннього обрізування кущів. Нарізають живці з визрілої лози діаметром не тонше олівця з рівномірними по довжині міжвузлями і з двома-трьома вічками. Що довші чубуки, то краще вони зберігаються. Нижній зріз робиться під кутом 45º на 3-4 см нижче бруньки. Оптимальна температура зберігання у вологому середовищі від 0 до 5 ºC – для цього ідеально підходить сховище для картоплі. Не допускайте, щоб зрізані живці довго лежали на сонці. Опустіть живці на 5-10 хвилин в одновідсотковий розчин залізного купоросу, потім просушіть поверхню, загорніть живці в папір, покладіть в поліетиленовий пакет і помістіть на зберігання.

У кінці лютого або на початку березня чубуки переходять зі стану глибокого спокою в стан спокою вимушеного, тому саме в цей час можна починати вкорінення. Дістаньте чубуки зі сховища й огляньте їх: кора повинна бути бурого кольору, без цвілі і плям, а на зрізі живець, як і вічко, повинен бути яскраво-зеленим. Замочіть придатні до вкорінення живці на кілька хвилин у блідо-рожевому розчині марганцівки, потім поставте їх для відновлення водного балансу тканин у банку, наповнену водою на висоту 5-6 см із додаванням краплини меду, і надіньте зверху на живці поліетиленовий пакет. Після того, як живці наситяться водою, зробіть на кожному з них нижній зріз безпосередньо під нижнім вузлом.

У пластикові скляночки насипають ґрунт, що складається з рівних частин піску, перегною і торфу, потім роблять у ґрунті 5-6-сантиметрове заглиблення, насипають на його дно трохи піску для утворення подушки, потім в отвір вставляють живець, а порожнини між ним і стінками поглиблення заповнюють піском. Нижній край живця не повинен доходити до дна 5-7 см, верхня брунька має бути трохи прикрита піском, а верхній зріз обробляють садовим варом. Оптимальна температура для вкорінення живців у їхній нижній частині повинна бути 23-28 ºC, а у верхній – 15-18 ºC. Для цього протягом місяця влаштовують нижній підігрів посуду з живцями, встановивши їх на загальний піддон. Під час укорінення в міру необхідності підсохлий ґрунт поливають теплою водою, обережно розпушують, зайві пагони прищипують, а суцвіття після появи видаляють. До кінця квітня або початку травня рослини якийсь час загартовують на балконі або терасі, після чого їх можна висаджувати у відкритий ґрунт.

Розмноження винограду щепленням

Щеплений саджанець складається з підщепи – живця стійкого до філоксери сорту завдовжки до півметра, і прищепи – живця культурного сорту з однією брунькою. Товщина підщепи не повинна бути меншою за товщину щепи, яка, своєю чергою, не повинна бути тоншою за олівець. Живці заготовляють восени, під час обрізування – на кожному має бути не менше трьох-чотирьох вічок. Узимку їх зберігають, як було описано вище. Підщепний кущ теж готують з осені: на ньому обрізують усе зайве, залишаючи тільки лозу для щеплення, і добре вкривають на зиму. Процедуру здійснюють перед початком сокоруху, в безвітряний похмурий день, оскільки для зрощення місця щеплення необхідна вологість. Можна здійснити щеплення влітку. У червні дістаньте зі сховища заготовлені з осені живці, поновіть нижні зрізи, опустіть їх у банку з водою на дні, і як тільки наклюнуться бруньки, перемістіть банку з живцями для загартування в холодильник. За кілька днів дістаньте живці з холодильника і прищепіть їх до підщепи. Для здійснення річного щеплення підщепні кущі винограду обрізують навесні по тогорічній лозі, на яку будете робити щеплення живця. Особливістю щеплення винограду в літній час є те, що швидкість руху соку в підщепі і щепі різні – саме це і забезпечує гарне зрощення. Виберіть для проведення процедури неспекотний, але і не холодний день – температура повинна бути не нижче 15 і не вище 35 ºC.

Зрощення відбувається за рахунок утворення між двома частинами нових клітин. Взявши щепу місцем майбутнього щеплення від себе, її обрізують відразу над верхньою брунькою, а відступивши нижче неї 4-5 см, надрізають живець із двох боків у напрямку від себе гострим клином на 2-3 см. Клин не повинен вийти увігнутим, інакше не відбудеться зрощення. Щоб живець не висох, загорніть його у вологу тканину. На підщепі зріз роблять на 4-5 см вище рівня останньої бруньки: розріз робиться вздовж більшого овалу зрізу лози. Глибина розрізу така ж, як клин живця. Всадивши клин прищепи в розріз підщепи так, щоб їхні бруньки дивилися врізнобіч, оберніть місце щеплення окулірувальною плівкою, ізоляційною стрічкою або скотчем. Коли почнеться сокорух, оберніть місце щеплення газетою або світлонепроникним матеріалом.

Якщо ви вирішили прищепити виноград улітку, то після того, як ви вставили клин прищепи в підщепу, місце зрощення обгортають вологою тканиною, згори на неї надягають поліетиленовий пакет, закріпивши його нижче місця щеплення, а потім обгортають щільним папером, що захищає імпровізований парник від сонячних променів. Якщо на пакеті не виникає конденсату, пакет знімають, тканину зволожують, потім знову надягають на щепу пакет, закріпивши його нижче щеплення. Коли брунька щеплення розпуститься, папір знімають, пакет над щепленням обрізають і закріплюють його на живці вище місця щеплення. Коли на підщепі з’являться потужні паростки, з нього знімають пакет і вологу тканину, але перший рік щеплений саджанець потрібно берегти, оскільки щепу можна випадково відламати.

Щоб щеплення пройшло успішно, слід знати, що:

• в якості підщепи краще використовувати зимостійкі гібриди, стійкі до мілдью, оїдіуму і філоксери;
• підщепу і щепу підбирають із сортів з однаковою силою зростання;
• інструмент для різання повинен бути дуже гострим і стерильним;
• лозу підщепи обрізають строго перпендикулярно до лінії росту.

Розмноження винограду відсадками

Розмножують виноград цим способом і навесні, і восени. Перед тим, як розмножувати виноград, зробіть у землі канавку завглибшки до 50 см, внесіть у неї чорнозем, змішаний із перегноєм, потім покладіть у канавку низькозростаючу однорічну лозу і засипте її землею, залишивши над поверхнею верхівку із трьома листками і точкою зростання. Полийте відсадок двома відрами води. За весняно-літній період за умови, що ґрунт над відсадком буде весь час злегка вологим, з кожного вузла з’явиться пагін, у якого буде своя коренева система. Цей спосіб найчастіше використовують, коли потрібно замінити старий кущ винограду молодим.

Хвороби винограду

Найголовніша проблема для виноградарів – це незліченні хвороби винограду, з якими доводиться боротися щороку. Навіть при суворому дотриманні агротехніки культури трапляються ураження рослин інфекційними та неінфекційними захворюваннями. Про ті з них, з якими доводиться мати справу найчастіше, ми розповімо детальніше:

Антракноз – грибкова хвороба, що вражає листя, суцвіття, пагони і плоди. Проявляється антракноз бурими плямами з більш світлою облямівкою, які поступово зливаються одна з одною. Тканина в цих місцях відмирає і випадає. На пагонах з’являються темно-бурі плями, потім овальні сіро-рожеві плями, що поширюються на цілі міжвузля – в цих місцях тканина розтріскується, і виникають виразки. Суцвіття темніють і всихають, на ягодах утворюються плями.

Заходи боротьби. Боротьбу з антракнозом ведуть із застосуванням контактних і системних фунгіцидів – бордоською сумішшю, Ридомілом, Таносом, Хорусом, Антраколом або Акробатом. Якщо у вашій місцевості антракноз часте явище, краще вирощувати сорти винограду, стійкі до цієї хвороби;

Оїдіум – виноградна борошниста роса, яку викликає грибок. Симптоми хвороби виглядають як сірувато-білий борошнистий наліт на рослині. З розвитком хвороби листя винограду стає кучерявим, суцвіття відмирають, ягоди сохнуть або лускають. Сприяє розвитку захворювання тепла волога погода. До ураження хворобою частіше схильні сильнооблистяні кущі з поганою вентиляцією.

Заходи боротьби. Не дозволяйте кущам заростати листям, підв’язуйте гілки, виламуйте зайві пагони, видаляйте бур’яни, проводьте обробку кущів одним із препаратів: Танос, Хорус, Стробі, Топаз, Тіовіт;

Мілдью, або несправжня борошниста роса винограду – найбільш поширене і шкідливе грибкове захворювання рослини. Від того, що роса несправжня, вона не менш небезпечна, ніж справжня борошниста роса. Вражає захворювання всі зелені частини рослини. Перша ознака хвороби – поява на верхній стороні листя маслянистих плям. У вологу погоду на споді уражених листків утворюється світлий борошнистий наліт, на місці якого виникають некрози: уражена тканина спочатку жовтіє, потім набуває червоно-бурого відтінку, на ній з’являються відмираючі ділянки. Хворе листя опадає, оголюючи пагони, суцвіття з перебігом хвороби вкриваються білим нальотом, бутони та квітки засихають і обсипаються.

Заходи боротьби. Збираючись вирощувати виноград, вибирайте сорти, стійкі до грибкових хвороб. Мульчуйте ґрунт під кущами, своєчасно вносьте калійно-фосфорні підживлення, видаляйте паростки, проведіть обробки винограду фунгіцидами: першу на стадії відростання молодих пагонів на 15-20 см, другу перед початком цвітіння, третю, коли ягоди стануть завбільшки як горох. Для обробки підходять препарати Стробі, Купроксат, Антракол, Танос, Хорус, Ридоміл, а також перевірені часом бордоська рідина і хлороксид міді;

Сіра гниль вражає всі зелені частини рослини, а також однорічну деревину, зокрема і місця щеплень. Вона вкриває нальотом молоді пагони та розкриті вічка, а уражені грона, вкриті густим сірим нальотом, нагадують кашоподібні грудки. Розвивається хвороба в умовах вогкості. Коли настає суха погода, ознаки захворювання поступово зникають, але це не означає, що зникають збудники сірої гнилі.

Заходи боротьби. Обробіть виноград тими самими фунгіцидами, що і в разі зараження оїдіумом або мілдью;

Чорна плямистість, або відмирання пагонів, або фомопсис, або ескоріоз – захворювання, що вражає і зелені, і здерев’янілі частини винограду, викликаючи знебарвлення кори. На цих вицвілих ділянках при температурі повітря вище 10 ºC виникають пікніди грибка, і якщо вони глибоко в’їдаються в деревину, то утворюють прогнилі ділянки, спочатку послаблюючи зростання, а потім викликаючи загибель рукавів. Некрозні плями на листі оточені більш світлою і щільною, ніж тканина листка, облямівкою. Хворий листок жовтіє, виноград, уражений хворобою, перестає розвиватися, починає гнити і всихати.

Заходи боротьби. Оскільки міцелій глибоко проникає в деревину, обробка куща фунгіцидами результату не дасть, тому боротися потрібно з плодовими тілами і спорами грибка. Для цього восени, після опадання листя й обрізування, виноград обробляють мідьвмісними препаратами (хлорокисом міді, бордоською сумішшю, Купроксатом, Хорусом). Всохлі рукави підлягають вирізанню. Навесні виноград обробляють фунгіцидами на стадії появи двох-трьох листків. Надалі обробка проти мілдью або оїдіуму збігається з обприскуванням проти чорної плямистості. Однак слід знати, що чорна плямистість – захворювання хронічне, і за один рік його не вивести, тому налаштуйтеся на довгу і серйозну боротьбу.

Крім описаних нами хвороб, виноград може потерпіти від альтернаріозу, бактеріального раку, апоплексії, вертицилльозу, армілляріозу, білої, чорної, кислої і кореневої гнилі, диплодіозу, різного роду некрозів, фузаріозу, пеніцилльозу, бактеріозу, церкоспоріозу, хлорозу та інших хвороб, і не від кожної з них існує лікування. Однак здоровим і доглянутим рослинам хворіти доводиться набагато рідше.

Шкідники винограду

Серед комах у винограду теж багато ворогів. Вражають рослину такі шкідники: блощиця виноградна, виноградна мінуюча міль, виноградна подушечниця, виноградний комарик; довгоносики: сірий та чорний бурякові і великий люцерновий; златка, шашіль пахучий; виноградний павутинний, виноградний повстяний і європейський червоний кліщі, виноградний кліщ; виноградна, дворічні і гронова листовійки; оси, трипси виноградні, червці борошнисті і Комстока, цикади і філоксери. Це далеко не повний список шкідників виноградних кущів.

Найнебезпечнішою для винограду комахою є філоксера, або виноградна попелиця, що має дві форми – листову, або галлову, і кореневу. Філоксера поширюється з посадковим матеріалом, поливною водою і вітром на відстань до 15 км. Загибель виноградних кущів викликає коренева форма філоксери, інфікуючи проколи в коренях і руйнуючи їхні тканини.

Заходи боротьби. Боротися з філоксерою дуже важко. Раніше ґрунт обробляли фумігантами, але тепер цей спосіб не застосовують. Листову філоксеру знищують Конфідор, Золон, Актеллік і подібні до них препарати, а уникнути кореневої філоксери можна тільки вирощуючи виноград на підщепах стійких до неї сортів.

Гусінь листовійок уражає і листя, і бутони, і плоди винограду. Іноді вони можуть погубити до 80 % урожаю, оскільки відрізняються неймовірною плодючістю і ненажерливістю.

Заходи боротьби. Після зняття укриття з кущів обробіть кущі винограду Нітрафеном (250 г на 10 л води). Як тільки почнеться літ метеликів, проведіть обробку винограду будь-яким інсектицидом – Актелліком або Карбофосом, через два тижні проведіть повторну обробку. Коли з’явиться гусінь, виноград обприскують десятивідсотковим розчином Карбофоса або шестивідсотковим розчином Бензофосфату.

Цикади – багатоїдні сисні шкідники, які розмножуються із вражаючою швидкістю. Вони є переносниками мікоплазмових і вірусних хвороб, від яких немає порятунку, тому боротися з цикадами необхідно, як тільки вони з’являться.

Заходи боротьби. Як тільки помітите на винограді цикад, проведіть обробку кущів розчином Актари відповідно до інструкції.

Кліщі – теж сисні комахи, що мешкають на споді листків. Вони проколюють листову пластину і харчуються її тканиною та соком. У місцях проколів утворюються цятки, які з часом сохнуть. За один сезон може змінитися до 12 поколінь шкідників.

Заходи боротьби. Позбавити від кліщів виноградний кущ може обприскування рослини акарицидами – Актелліком, Фуфаноном, Неороном, Омайтом і іншими. Обробка проводиться трьома сеансами з інтервалом в тиждень або десять днів.

Златка – виноградний оливково-зелений жучок завдовжки до 20 мм. Шкоди винограду завдає і жук, і його безнога личинка: жук деформує виноградне листя, а личинка проробляє звивисті ходи в пагонах і залишається в них на зиму. В результаті життєдіяльності златки пагони в’януть, листя сохне, ягоди дрібнішають.

Заходи боротьби. Уражені пагони і листя видаляють, рослину обробляють Карбофосом або Актеліком. Якщо ви проводите щорічні профілактичні обробки винограду від шкідників, то златка у вашому винограднику не з’явиться, оскільки вона живе тільки на ослаблених рослинах.

Подушечниця – малорухливий сисний паразит із родини псевдощитівок, який харчується соком рослин і переносить вірусні захворювання. Вона заселяє пагони і листя, прикріплюється до одного місця і залишається там до кінця свого життя. Подушечниця виділяє субстанцію, що захищає її від дії препаратів.

Заходи боротьби. Навесні, до розпускання листя, обробіть виноградник Нітрафеном або Препаратом 30, а під час вегетації обприскайте кущі препаратом БІ-58. Одягніть на руку грубу рукавицю і спробуйте механічно зняти подушечниць, що присмокталися.

Взагалі ж хвороби і шкідники винограду настільки численні, що для докладного їхнього опису, а також для опису заходів із боротьби з ними доведеться поміщати на сайті окрему статтю.

Источник: floristics.info

Посадка саженцев винограда для начинающих – подготовка к процедуре

О том, как купить хорошие саженцы винограда, мы уже рассказывали. Поэтому подробнее рассмотрим, что делать с растениями после покупки. В первую очередь молодую лозу нужно закалить. Даже если продавец убеждал вас, что самостоятельно провел все процедуры, лучше перестрахуйтесь. Ведь саженцы, которые не прошли закалку, хуже приживаются и больше болеют. От них можно дольше ждать урожая или они вовсе погибнут, даже не пойдя в рост.

Процедуру проводят так: около 2 недель ежедневно держите саженцы на свежем воздухе. Начинайте с четверти часа в первый день, а затем с каждым днем увеличивайте время на 30 минут. В первую неделю защищайте лозу от солнца. Последние 3-4 дня виноград должен постоянно находиться на свежем воздухе. Исключение: прогнозируемые заморозки, которые могут погубить саженцы.

Высаживать виноград стоит только после окончания возвратных заморозков. Самое благоприятное время: май – начало июня, когда почва уже хорошо прогрелась. Идеальное время для посадки – утро или вечер. День лучше выбирайте пасмурный, чтобы растение быстрее прижилось.

Виноград – посадка и уход в открытом грунте

Пока саженцы закаляются, выкопайте качественные посадочные ямы. Ширина, длина и глубина в среднем составляют по 80 см, но вы можете регулировать параметры в соответствии с размерами участка и составом грунта.

Если на участке легкая плодородная почва, посадочные ямы для винограда можно выкапывать совсем небольшие, а если тяжелая глинистая – их размер должен быть как можно больше.

Землю, выкопанную из ямы, разделите на три части. Самую плодородную почву из верхнего слоя, который составляет примерно 20-30 см, вы чуть позже положите на дно ямы, ближе к корням. Затем пойдет в ход средняя часть грунта. И сверху – наименее питательная почва из нижнего слоя, которая спустя время вновь станет плодородной после воздействия почвенных бактерий.

Выкапывая яму, тщательно осматривайте комья, убирайте личинок вредителей и корни растений, которые могут помешать развитию лозы. Затем насыпьте в яму:

• 2 ведра перепревшей органики: навоза, компоста;
• 1,5 кг древесной золы;
• 300 г комплексной подкормки, например, нитроаммофоски.

Все тщательно перемешайте длинной палкой, предварительно насыпав  верхний слой плодородной почвы, и полейте 2 ведрами воды. Когда влага впитается, насыпьте землю из среднего слоя ямы.

Азотные подкормки в чистом виде лучше не применять, иначе лоза начнет жировать, у нее снизится вызревание и устойчивость к морозам.

Если погода была неблагоприятной или вы не успели подготовить ямы, саженцы винограда можно сохранить для осенней посадки. Просто пересадите их в емкости с дренажными отверстиями и вкопайте в землю до середины, регулярно поливайте. Так у вас будет больше времени, чтобы подготовиться к осенней посадке.

Как правильно сажать виноград

Когда яма готова, а растение закалилось, приступайте к посадке. Достаньте виноград из упаковки вместе с земляным комом. Разместите саженец в яме так, чтобы зона образования корней (пятка черенка) располагалась ниже уровня земли на 35-40 см. Условно это место можно принять за центр контейнера, где находился саженец. Также проследите за тем, чтобы «глазок», из которого развивается самый нижний зеленый побег, располагался на 10 см ниже уровня земли – так впоследствии будет проще формировать куст и укрывать побеги на зиму.

Если саженец слишком длинный и его невозможно посадить вертикально на правильную глубину, расположите его наклонно, перед этим насыпав землю с одной стороны ямы.

В конце посадки засыпьте растение почвой на 5 см ниже «глазка», хорошенько уплотните ее руками, чтобы не было пустот. Полейте саженец 1-2 ведрами теплой воды. Подождите, пока она впитается, и полностью заполните яму почвой, но уже не уплотняйте. Грунт должен оставаться рыхлым, чтобы шел хороший воздухообмен, поэтому не надо его притаптывать. А вот мульчирование провести стоит, т.к. оно не даст образоваться земляной корке и уменьшит испарение влаги.

Многие дачники задаются вопросом, на каком расстоянии сажать виноград в ряду. Отвечаем: правильнее всего соблюдать дистанцию в 1-1,5 м между растениями. Если саженцев много, можно выкапывать не ямы, а траншею глубиной 40-80 см. Необходима также опора для винограда, чтобы лоза развивалась правильно. В качестве временного средства используйте колышки, трубы и т.д. В дальнейшем стоит поставить шпалеру, которая позволит кусту идеально формироваться и облегчит уход за ним.

Уход за виноградом-первогодкой весной, летом и осенью

Весенний уход за виноградом состоит в борьбе с болезнями, вредителями и неблагоприятными внешними факторами. Для защиты опрыскайте растение 1%-ной бордоской жидкостью, которая предотвратит развитие грибковых заболеваний. От виноградной моли, блошки и паутинного клеща поможет обычное хозяйственное мыло (1 кусок на 10 л воды). Кроме того, сразу после посадки молодые растения пару недель нужно притенять от прямых солнечных лучей, например, с помощью спанбонда, фанеры, затеняющей сетки или других подручных материалов.

Уход за виноградом летом состоит в регулярных поливах и подкормках, рыхлении почвы и прополке сорняков.

Полив и подкормка виноград

После посадки лоза нуждается в регулярном и обильном поливе. Конечно, то, как часто поливать виноград, зависит в первую очередь от погоды. Но обычно растение поливают уже через 10-15 дней после посадки и повторяют процедуру каждые 2 недели. Если стоит жара и земля быстро пересыхает, полив учащают.

Для полива винограда используйте теплую отстоянную воду в объеме 5-10 л на один куст.

Удобрения, которые были внесены при посадке, на 2-3 года обеспечат лозу питательными веществами, поэтому острой необходимости в дополнительной подкормке нет. При желании в конце лета можно подкрепить растение с помощью такой смеси: 10 г сернокислого калия и 20 г суперфосфата на 1 кв.м. Тогда виноград лучше подготовится к зиме.

Источник: www.ogorod.ru

Терміни і місце висадки саджанців

Як правило, масовий продаж саджанців винограду доводиться на осінь, і саме цей період вважається найбільш оптимальним для їх висадки. Адже в такому разі можна уникнути зайвого клопоту, пов'язаного зі зберіганням посадкового матеріалу в зимовий час. Проте, виноград можна висаджувати і навесні — з III декади березня до кінця червня. Цього часу цілком достатньо, щоб молоді рослини добре прижилися і адаптувалися до нових умов зростання до настання холодів.

Обробіток винограду на присадибній ділянці багато в чому відрізняється від його вирощування в промислових масштабах. Так, обмежені розміри присадибної території не завжди дозволяють вибрати для майбутнього виноградника правильний ділянку з поживним ґрунтом і оптимальним кутом схилу. Зазвичай доводиться висаджувати саджанці вздовж парканів, огорож, стін господарських будівель або спеціально обладнаних шпалер.

При виборі місця для винограду потрібно обов'язково врахувати, що це світлолюбна культура, яка не переносить затінення. В умовах недостатнього освітлення рослини залишаться безплідними, а виноградна лоза буде дуже швидко тягнутися вгору в пошуках прямих сонячних променів.

Ділянка під виноград повинна добре провітрюватися і розташовуватися мінімум в 2-х метрах від посадок дерев і кущів. В іншому разі, крім затінення лози, інші рослини будуть віднімати у винограду вологу і поживні речовини з ґрунту.

Ягідні грона прекрасно визрівають при розміщенні виноградника на пологому південному або південно-західному схилі, з орієнтацією ряду в напрямку з півдня на північ.

Вибір саджанця винограду

В ідеалі купувати посадковий матеріал потрібно в інституті виноградарства, селекційних станціях або у досвідчених авторитетних виноградарів, які добре знають свою справу. А ось від покупки саджанців винограду на ринку краще відмовитися, оскільки вони можуть бути неякісними і не відповідати заявленому сорту.

Оглядаючи посадковий матеріал, намагайтеся вибирати однорічні непересушені саджанці з пружними, міцно зафіксованими вічками.

Зверніть увагу, що на зрізі корінь повинен бути білим, а зріз визрілого пагона — яскраво-зеленим.

Віддавайте перевагу тим сортам винограду, які мають високу стійкість до хлорозу і сірої гнилі, а також не мають схильності до горошіння зав'язі і розтріскування ягід при підвищеній вологості повітря.

Крім загальних характеристик якості, слід обов'язково враховувати різновид посадкового матеріалу. Залежно від віку і способу посадки, саджанці винограду поділяють на здеревілі і вегетативні.

Здеревілий саджанець — це однорічний кущ винограду, викопаний в осінній період і залишений на зберігання для висадки навесні. Як правильно, такі саджанці зберігають в контейнерах з піском в темному прохолодному місці, де вологість повітря не перевищує 85%. При більш високій вологості сплячі бруньки рослин можуть загнивати, а земляний ком — пліснявіти.

Перед висадкою у відкритий ґрунт здеревілий саджанець вкорочують до 4–5 бруньок. Навесні, коли молоді рослини приживуться і підуть у ріст, цю процедуру потрібно повторити, залишивши на пагоні тільки дві нижні бруньки. Передпосадкова підготовка саджанця передбачає також укорочення його корінців на 1,0–1,5 см. Після цього рослину на кілька діб ставлять в воду для відновлення вологи, втраченої під час зберігання. У воду для замочування рекомендується додати мед або спеціальний стимулятор росту кореневої системи, який посприяє швидшому пробудженню і активному формуванню коренів.

Що стосується вегетативного саджанця винограду, як правило, він має зелений пагін і листя, а його вік не перевищує одного року. До вирощування такого саджанця приступають з початку весни. До висадки його тримають в ємності з живильною ґрунтосумішшю.

Основна відмінність вегетативного саджанця від здеревілого полягає у способі їх посадки.

Підготовка і терміни висадки саджанців в ґрунт

Передпосадкова підготовка саджанців винограду включає не тільки укорочення стебел і черешків, а й застосування гнійно-глинистої бовтанки. Для її приготування глину і коров'як (2:1) розводять водою до сметаноподібної консистенції і опускають в неї коріння рослин.

Коли рідина стече, саджанці висаджують в ґрунт, не допускаючи підсихання кореневої частини рослин.

Також слід заздалегідь підготувати посадкові ями. На їх дно в якості дренажу укладають щебінь (шар 5 см) і накривають його папером. По можливості до дренажу потрібно встановити пластикову трубу, через яку в подальшому можна буде проводити поливи та підживлення.

Щоб в теплої зими паростки винограду не розпустилися раніше покладеного терміну, внесені добрива і кореневу систему саджанців необхідно розділити широким шаром ґрунту.

Як ми вже говорили раніше, виноград садять у відкритий ґрунт як навесні, так і восени. Здеревілі саджанці висаджують з 20 березня до 20 травня, вегетуючий — з 20 травня до кінця червня. Температура ґрунту при цьому повинна бути не менше 15 °С. Також однорічні саджанці висаджують восени, до настання заморозків.

В цілому, період посадки винограду на постійне місце залежить від погодних умов і ґрунтово-кліматичної зони конкретного регіону.

Загартування саджанців винограду

Перед висадкою у відкритий ґрунт вегетуючі саджанці винограду обов'язково потрібно загартувати. Справа в тому, що при вирощуванні в житловому приміщенні для них штучно створюються комфортні умови зростання. Без попередньої підготовки висаджені у відкритий грунт молоді рослини будуть відчувати стрес, намагаючись адаптуватися до нових умов навколишнього середовища. Загартовування допомагає саджанцям швидше і легше прижитися на земельній ділянці.

Незважаючи на те, що виноград — світлолюбна рослина, привчати його до прямих сонячних променів поза приміщенням потрібно поступово. Це пов'язано з тим, що сонячні промені можуть викликати опіки листя і їх подальше в'янення. Тому залишати саджанці на сонці потрібно в кілька прийомів з подальшим збільшенням часу: для першого разу буде достатньо 15–20 хв, для другого — півгодини і т.д.

Загартування саджанців винограду потрібно проводити теж в кілька етапів. Перший раз рослини залишають на відкритому повітрі в тіні на 30–40 хв. Наступний раз час загартовування продовжують до 60–90 хв, а через 7–10 днів саджанці виносять з приміщення на 8–12 год. За 3–5 днів до висадки молодим рослинам необхідно перебувати на вулиці цілодобово.

Врахуйте, що загартування рослин в тіні або півтіні може привести до негативних наслідків і навіть подальшої загибелі рослин. Тому саджанцям необхідно забезпечити поступове освітлення під прямими сонячними променями.

Посадка саджанців залежно від типу ґрунту

Виноград здатний рости на будь-яких типах ґрунту, його якість має куди менше значення, ніж розташування ділянки та кліматичні умови вирощування даної культури. При дотриманні правильної агротехніки виноград буде прекрасно рости і давати хороший врожай, незалежно від рівня родючості ґрунту.

Звичайно, найкращим варіантом для вирощування цієї культури вважається чорнозем. На таких ґрунтах глибина посадочних ям повинна бути не більше 60 см, на малородючих — близько 1 м.

На ділянки з бідними ґрунтами необхідно вносити комплексні або органічні добрива. Виноград можна також успішно вирощувати і в місцях, де залягають галечники (глибина залягання — 50–60 см). Однак перед висадкою саджанців потрібно зруйнувати цей шар ґрунтозаглиблювачем.

Не рекомендується закладати виноградник на земельній ділянці з близьким заляганням валунів, вапняку, черепашнику та інших непроникних для коренів порід. На таких ґрунтах відзначається поганий розвиток і низьке плодоношення рослин, в окремих випадках можлива повна загибель кущів.

Не підходять для вирощування винограду і заболочені ґрунти з високою концентрацією солей або вапна. Ці речовини будуть пригнічувати рослини і провокувати появу хлороза.

Весняна і осіння посадка винограду

Спосіб висадки саджанців винограду навесні багато в чому залежить від типу ґрунту. Як правило, на суглинних і ґрунтах, погано прогріваються, виноград садять в спеціальні гряди. На ділянках з піщаним ґрунтом роблять траншеї глибиною не менше 1 м, при чому викопувати їх краще восени, щоб ґрунт встиг встоятися. Така глибока посадка сприяє більш швидкому укоріненню саджанця і захищає його кореневу систему від промерзання.

Під час висадки саджанців в чорнозем або глину яму розміром 80х80х80 см також готують з осені. На її дно шаром в 10–15 см укладають дренаж і встановлюють в ньому трубу на відстані 10 см від стінки ями. Така труба повинна виступати над поверхнею ґрунту на 15–20 см. Після цього дренаж присипають 15-сантиметровим шаром родючого ґрунту, зверху на якому рівномірно розподіляють по 150 г калійного добрива і суперфосфату або 3 л попелу. Шар добрив присипають чорноземом і вирівнюють, потім знову вносять ту ж саму кількість добрив, які знову присипають родючим ґрунтом. Після цього ґрунт утрамбовують і заливають в яму 50–60 л води. У такому вигляді посадочні ями залишають зимувати.

Навесні, коли настане час висадки винограду, по центру ями роблять подушку з чорнозему. Кореневу систему укорочених саджанців обробляють бовтанкою, після чого опускають рослину в яму бруньками на північ. Коріння розміщують на пагорбі з родючого ґрунту так, щоб коренева п'ята була орієнтована на південь, потім кореневу систему розправляють і присипають чорноземом (шар 10 см). Простір, що залишився у ямі, заповнюють доверху сумішшю поживного ґрунту і піску (1:1). Землю навколо саджанця ущільнюють і накривають чорною плівкою, попередньо зробивши в ній отвори для саджанця і труби. Щоб захистити рослини від можливих заморозків і інших погодних стресів, над саджанцями можна встановити пластикові пляшки зі зрізаними шийками. З цього моменту поливати рослини потрібно через пластикові труби, встановлені біля саджанців.

Осіннє закладання виноградника проводять з I декади жовтня до перших заморозків. Висаджують рослини точно так же, як і навесні. В кінці осені проводять підгортання саджанців і застеляють пристовбурні кола рослин торфом або тирсою. Не рекомендується висаджувати саджанці в свіжу яму, вона повинна встоятися мінімум 3 тижні. В іншому випадку через осідання ґрунту рослина винограду опуститися на значну глибину.

Єдиний мінус осінньої посадки винограду полягає в тому, що існує ризик втрати саджанців в результаті різкого зниження температури. Щоб уникнути цієї проблеми, необхідно постаратися висадити рослини до середини листопада.

Источник: howtogrow.news