Фосфорні добрива


Фосфор — один з найважливіших елементів для рослинних організмів. Багато хто несправедливо віддає йому третє місце по значимості, проте це не зовсім так. Насправді, даний елемент не менш значущий, ніж азот і калій, він бере участь у різних обмінних реакціях і постачає рослини енергію.

Фосфор належить до структурних елементів ДНК і РНК, а також включено до складу різних інших речовин, необхідних для повноцінного існування життя. Враховуючи це, фосфор можна поставити в один ряд з азотом і калієм, без нього повноцінний розвиток рослинного організму неможливий.

Детально про фосфорні добрива 1
Якщо говорити саме про фосфорні добрива, відповідаючи на питання «що це таке?», то відповідь буде такою: це добрива, які відносяться за класифікацією до мінеральних і солей. Залежно від вирощуваної культури потрібна різну кількість даних добрив.

Вся справа в тому, що фосфор вважається пасивним елементом, який рослини можуть споживати з грунту в такій кількості, в якій він їм потрібен.

Чим важливі фосфорні добрива?


Внесення фосфорних добрив, що забезпечує достаток цього елементу в грунті буде гарантувати стабільний розвиток рослин, підвищення їх імунітету, поліпшення зовнішнього вигляду. Якщо ігнорувати внесення фосфору в ґрунт, то тоді основний удар прийдеться саме на репродуктивні органи рослин, які фактично перестануть функціонувати, а, отже, це негативно позначиться на розмноженні. При крайньому дефіциті фосфору на рослинах відзначається повна відсутність насіння, у баштанних культур припиняється ріст пагонів, листових пластинок, нерідко рослини скидають частину листя або навіть все. Зернові культури не дають врожаю, стаючи звичайними травами, і так далі.

Звичайно, ефект від внесення фосфорних добрив, точніше, ступінь вираженості цього ефекту, багато в чому буде залежати від типу грунту. Не забувайте також, що фосфор більш ефективний в тандемі з азотом.

Якщо на вашій ділянці ґрунти лісові, то слід просто обов’язково використовувати фосфорні добрива в поєднанні з азотними. В іншому випадку, при дефіциті в ґрунті азоту, буде спостерігатися фосфорне голодування, навіть якщо фосфору в грунті буде достатньо. Крім лісових ґрунтів вносити азот у комбінації з фосфором, корисно і на грунтах «стомлених», малородючих і тих, де рівень кислотності підвищений.


Детально про фосфорні добрива 2
Ознака нестачі фосфору в рослині

Як виробляють фосфорні добрива?

Виробництво добрив, що містять фосфор включає в себе ряд обробок різного типу. Як відомо, у складі таких добрив є продукти фосфоритної руди та інші сполуки. Сам процес обробки і полягає саме у відділенні різних сполук від цієї руди.

В результаті виходять самі різні добрива, що містять фосфор, які виходячи з їх властивостей, поділяються на ряд категорій.

Категорії фосфорних добрив

Перша категорія – це фосфорні добрива, розчинні у воді. Ця група включає суперфосфат, подвійний суперфосфат, а також суперфос. Дані добрива відмінно стимулюють ріст коренів і сприяють їх зміцненню.

Друга категорія – це фосфорні добрива цитратно – і лимоннорозтворні. В дану групу включено кісткове борошно, переципитат, а також термофосфат. Ці добрива особливо ефективно застосовуються перед висівом насіння різних рослин. Добрива гарні для збагачення ґрунту фосфором при його нестачі.

Третя категорія – це важкорозчинні добрива. В дану групу включені такі добрива, як амофос, діамофоска, фосфоритне борошно, а також вівіаніт. Дані добрива можуть взаємодіяти з азотною та сірчаною кислотами, з більш слабкими кислотами вони не взаємодіють.

Давайте поговоримо про ці добрива детальніше і почнемо з групи водорозчинних.

Водорозчинні фосфорні добрива


Суперфосфат

На першому місці і на слуху у кожного – суперфосфат. До складу суперфосфату включено ряд речовин – це монокальцій фосфат, фосфоритна кислота, а також магній і сірка. За зовнішнім виглядом суперфосфат являє собою гранульований порошок. Використовують суперфосфат для різних типів грунту, часто незалежно від того, які культури на них ростуть. Використовувати його можна як в сухому вигляді, так і в розчиненому; як у чистому вигляді, так і в поєднанні з іншими добривами. Внесення суперфосфату посилює імунітет рослин, в результаті чого підвищується їх урожайність, стійкість до цілого комплексу хвороб і шкідників, а також до низьких температур.

Суперфосфат можна вносити під час висадки рослин – посадкові ямки, лунки, в дозі від 12-13 до 19-21 г на рослину. На бідних грунтах для більш швидкого отримання рослинами фосфору необхідно вносити дане добриво в розчиненому у воді вигляді. Таким добривом бажано поливати грунт біля кущів помідорів в період їх цвітіння.

Зазвичай норма внесення становить 100 г на відро води, під кожну рослину виливають близько 0,5 літра.

Подвійний суперфосфат, – в цьому добриві міститься близько 51% фосфору, який знаходиться в концентрованому вигляді. Зазвичай подвійний суперфосфат використовують в якості підживлення восени. Вносять його часто під перекопування грунту в невеликих кількостях – на квадратний метр потрібно всього 8-10 г добрива. На бідних грунтах крім осіннього внесення можна провести підживлення і у весняний час, попередньо розчинивши добриво у воді (10 г на літр на квадратний метр).


Подвійний суперфосфат – чи не найдорожче фосфорне добриво, однак його норми внесення невеликі, тому спостерігається економія. Найчастіше подвійний суперфосфат застосовується для підживлення деревних і чагарникових рослин.

Дозування цього добрива залежать від культури, під яку воно вноситься. Так, під будь-які сорти смородини необхідно 45-55 гр добрива, під малину 18-22 м, під агрус 35-45 гр, під кісточкові культури 65-75 гр. При цьому дорослі дерева зерняткових і кісточкових культур старше семирічного віку потребують внесення порядку 150-180 гр добрива, а молоді (до трьох років) – близько 65-75 гр. Овочеві культури зазвичай удобрюють відразу після посадки, на квадратний метр можна внести близько 18-21 гр добрива.

Суперфос

Це добриво являє собою гранули, в яких фосфору приблизно 41%. Добриво особливо ефективне для овочевих і квіткових культур, але може застосовуватися і для інших видів рослин.

Детально про фосфорні добрива 3
Ознаки нестачі фосфору в живленні томату

Важкорозчинні фосфорні добрива


Амофос

На першому місці тут амофос, це добриво отримують шляхом нейтралізації ортофосфорної кислоти з участю в процесі аміаку. У результаті основна кількість добрива – це фосфор (більше 50%), азоту в добриві мінімум (10-12%), однак навіть завдяки цій невеликій кількості засвоюваність фосфору рослинами збільшується.

На підгодівлю аммофосом найкраще відгукуються огірки, після внесення добрив збільшується їх опірність до негативних чинників середовища. Враховуючи відсутність у цьому добриві хлору, до якого негативно ставляться огірки, вони не будуть страждати від хлорозу і борошнистої роси. Крім цього, в складі амофосу немає і нітратних сполук, отже, він є ще більш затребуваним у городників.

Під овочеві культури амофос вносять у кількості 23-28 гр на квадратний метр, під великі квіти, наприклад, троянди або півонії, можна вносити до 25 гр на квадратний метр, під маленькі квіти (нічна фіалка і їй подібні) приблизно 6-8 гр на квадратний метр. Удобрювати газон можна, вносячи на його квадратний метр 17-19 гр, а плодовим деревам потрібно близько 22-24 гр на квадратний метр.


Діамофоска

Друга назва цього добрива – гідрофосфат амонію. Добриво це відрізняється тим, що воно здатне поліпшити поживні властивості грунту і заодно знизити його кислотність. У складі даного добрива понад 50% фосфору, причому воно добре компонується з будь-якими органічними добривами. Наприклад, хорошим добривом вважається суміш діаммофосу і пташиного посліду, однак це добриво потрібно розчинити в 12-14 разів, настоюючи його протягом 4-5 днів.

Враховуючи присутність у складі гідрофосфату амонію, рослини можна підгодовувати як перед висадкою в грунт, так і в період цвітіння. Нерідко використовують і рідкі підгодівлі, причому можна як поливати рослини під корінь, так і проводити полив по листових пластинах, тобто як позакореневу підгодівлю.

Не забувайте, що при внесенні рідких добрив підгодівлю необхідно рівномірно розподіляти по поверхні грунту, щоб добриво не накопичувалось в одному місці.

Фосфоритна мука

На вигляд це добриво являє собою порошок бурого або сірого кольору. Плюсом фосфоритного борошна є його негігроскопічність, отже, зберігати її можна в самих різних місцях, до всього іншого, добриво позбавлене запаху. Дане добриво добре взаємодіє з мінеральними кислотами, результатом якого є гідрофосфати.

У складі цього добрива є до 32% фосфору у вигляді ортофосфату.

Використовують фосфоритне борошно зазвичай як основне добриво, яке вносять восени. Найвища ефективність від внесення цього добрива проявляється на вилужених чорноземах, а також на сірих лісових грунтах, підзолистих і заболочених.


В процесі зберігання злежування фосфоритного борошна не відбувається, це чисте, з екологічної точки зору, абсолютно безпечне і досить дешеве добриво. У даного добрива є єдиний недолік: воно сильно порошить.

Вівіаніт

Дане добриво отримують із залізної руди, що видобувається на болотах. Добриво має вигляд сірувато-блакитного або синього порошку. У складі добрива близько 30% фосфору, іноді трохи менше. У продажу може бути вівіаніт як більш чистий, так і маючий торф’яні домішки, так званий торфовівіаніт, в такому вигляді фосфору в ньому від 13 до 21%. Вівіаніт по дії і властивостям являє собою те ж фосфоритне борошно.

Детально про фосфорні добрива 4
Кісткове борошно

Кісткове борошно

Дане добриво виходить з органіки шляхом подрібнення кісткової тканини сільськогосподарських тварин. У складі добрива фосфору до 62%. Дане добриво екологічно чисте, не містить ніяких шкідливих домішок.

Кісткове борошно можна сміливо використовувати для підгодівлі різних культур. Особливо часто це добриво застосовують для забезпечення фосфором картоплі, томатів і огіркових рослин. Домашні квіти і тропічні рослини також потребують підгодівлі кістковим борошном, особливо добре відгукуються на таку підгодівлю різні пальми, ліани і фікуси. Для кімнатних рослин потрібно у літрі води розвести три чайних ложки кісткового борошна, цієї кількості вистачить на горщик об’ємом десять літрів.


Преципітат

Зовні це добриво являє собою білувато-сірий або світло-сірий порошок. У цьому добриві може бути від 24-26 до 29-31% фосфору. Підходить дане добриво для всіх типів грунтів і для самих різних рослин. Преципітат можна використовувати як для внесення основних доз добрив, так і для звичайних підживлень.

По ефективності дане добриво не поступається навіть суперфосфату, а при внесенні в кислий грунт воно може бути навіть більш ефективним у плані нормалізації рівня pH.

Термофосфат

У термофосфаті фосфору може бути від 13-15 до 29-31% в залежності від його видової приналежності. Всього є три різновиди термофосфату, – це мартенівський шлак, обесфторений фосфат і томасшлак.

Найменша кількість фосфору – 13-15% знаходиться в томасшлаці. Його виробляють шляхом переробки залізної руди. Належить томасшлак до категорії лужних добрив, у зв’язку з чим він максимально ефективний на грунтах з підвищеною кислотністю. Однак використовувати його фактично можна на будь-яких типах грунтів. Найкращий ефект від внесення цього добрива досягається при ретельному перемішуванні його з грунтом.

Приблизно в два рази більше фосфору (до 32%) в обесфтореному фосфаті. Він по ефективності на чорноземних ґрунтах нічим не поступається суперфосфату.


Детально про фосфорні добрива 5
Ознаки нестачі фосфору в живленні винограду

Фосфор з компосту

Як відомо, рослини у своєму складі містять багато компонентів, є там і фосфор, однак у складі переважної більшості рослин фосфору не так вже й багато, але є ті, у складі яких його досить велика кількість. Наприклад, в ягодах горобини звичайної фосфору до 1,1%, у вегетативній масі полину гіркого приблизно 1,2%, в плодах глоду близько 1,3%, у вегетативній масі ковили близько 1% і у вегетативній масі чебрецю повзучого близько 0,8%.

Знаючи це, можна використовувати компост даних трав і плодів для створення непоганого і абсолютно безпечного як для рослин, так і для навколишнього середовища фосфорного добрива.

Що відбувається з рослинами при нестачі фосфору

Найчастіше вегетативна маса більшості рослин змінює звичний відтінок на темно-зелений, а з погіршенням ситуації – і на фіолетово-червоний. Змінюється сама форма листа, на листочках з’являються темні плями, після чого листочки нерідко опадають істотно раніше часу.


Причини нестачі фосфору

Часто буває так, що в землі начебто вистачає фосфору, але він знаходиться в практично не засвоюваному вигляді. Так відбувається на грунтах, де активно застосовується техніка, гербіциди, інсектициди та інша хімія, де грунт фактично позбавлений мікрофлори. Погано засвоюється фосфор при невірній культивації грунту, при надмірному внесенні калійних і азотних добрив або коли проводяться лише поодинокі підживлення, які не відрізняються регулярністю.

Правильне внесення фосфорних добрив

Зазвичай основним часом внесення фосфорних добрив є осінь. Вносяться дані добрива під перекопування грунту, бажано при цьому їх ретельно перемішувати з грунтом. Природно, дані добрива ніхто не забороняє вносити в грунт навесні і влітку, причому в цей час року більш ефективним буде саме внесення розчинених у воді добрив, а не сухих.

Источник: sad.net.ua

Фосфор входить до складу тріади елементів, життєво необхідних для рослин. На відміну від двох інших – азоту і калію, які відповідають за ріст і смакові якості продукції, фосфор контролює постійні обмінні процеси, будучи джерелом енергії. Він входить до складу ДНК і РНК, а також багатьох інших речовин, які відіграють головну роль в житті рослинної флори.

Фосфорні добрива – необхідне джерело живлення для садових і городніх культур. Деяким з них потрібно більшу кількість цього елемента, деяким – менше, але без нього рослинне життя скінчиться і зупиниться. Якщо фосфоритів надходить досить, обмінні реакції в тілі рослини йдуть швидше, воно краще розвивається, росте і плодоносить. Найцікавіше, що навіть якщо добриво внесено в грунт з надлишком, воно не завдає шкоди посадкам, так як засвоюється тільки в необхідній кількості, і не молем більше.

Недолік цього елементу може самим згубним чином позначитися на рослині. Якщо з грунтового комплексу зникне весь фосфор, світ позбутися майбутнього. Дефіцит даного компонента самим негативним чином позначається на роботі репродуктивних функцій всієї земної флори. У рослин перестають розвиватися насіння, у деяких видів зупиняється або сповільнюється зростання, а злакові культури, чиї поля завжди були покриті стрункими рядами одиночних колосків, перетворюються в дернини, на яких ростуть невисокі трав’янисті кущики жита або пшениці.

Ефективність впливу фосфорних добрив залежить від виду грунту. Фосфор прекрасно працює в комплексі з азотом. Завдяки їх поєднанню в чорноземах, коренева система розвивається набагато швидше і стає міцнішою, а рослини не вимагають рясного поливу. В умовах лісових грунтів використовуються тільки комплексні добрива, оскільки при нестачі азоту відразу зменшується позитивний вплив фосфору. Комплекси вносяться в землі з низьким показником родючості і збільшеним рівнем кислотності.

Недолік фосфорних мінеральних добрив проявляється наступним чином:

Надземні частини рослин забарвлюються спочатку в темно зелений, а потім – в багряно-фіолетовий колір;
Змінюються форма листя, вони передчасно опадають;
На нижніх листках утворюються некротичні зміни, з’являються темні плями.
Рослина стає низьким і кущистим;
Коренева система розвивається слабо, стебло «випадають» із землі.
Всіх цих ознак, явно вказують на деградацію рослин, можна уникнути при своєчасному застосуванні фосфорних добрив, які заповнять недолік цього елементу в грунті. Але, перш, ніж вносити агрохімікатів на грядки, необхідно розібратися, чому виник такий сильний дефіцит.

Причини нестачі фосфору

Фіксація його в грунтово-утримує комплексі (перехід в важко засвоювані з’єднання);
Неправильне внесення фосфорно-калійних добрив;
Слабка робота мікрофлори землі, як результат інтенсивного землеробства;
Винос фосфору з отриманої продукцією, без подальшого відновлення;
Неорганічний тип культивування землі;
Для усунення різних причин фосфорного голодування необхідно вносити добрива, найкращим чином підходять для вирішення проблеми. Фосфорити – основа виробництва мінеральних агротуков з різними властивостями, з широкого асортименту яких можна вибрати саме той, який підійде в даному конкретному випадку.

Види і застосування фосфорних добрив

Фосфорні мінеральні добрива рекомендується вносити восени, так як у багатьох з них основний елемент міститься в важко засвоюваній формі. За зиму вони встигнуть перейти в грунтово-утримує комплекс, і влітку почнуть повноцінно живити коріння рослин.

Навесні фосфор вносять в грунт теж, але використовують для цього добрива, до складу яких входять швидкодіючі з’єднання. Для того, щоб правильно підібрати добриво, необхідно знати, що воно з себе представляє. Зазвичай назва дається агрохімікатів за елементами його складу.

 

Суперфосфат

Це найпоширеніше добриво, що складається з монокальційфосфат (Ca (Н2РО4) 2), фосфорної кислоти, з доповненнями мікроелементів, таких, як магній і сірка. Близько 20% P2О2 знаходиться в складі добрива в водорозчинній формі, яка легко засвоюється рослинами.

Спектр застосування суперфосфату дуже широкий. Його використовують для створення живильного середовища для будь-яких культур. За вибором грунтів, для яких рекомендований цей тук, теж немає обмежень – він буде працювати при будь-якому складі.

Суперфосфат застосовують як індивідуально, так і в складі сумішей. Він дуже позитивно впливає на динаміку розвитку рослин, підвищуючи їх стійкість до низьких температур і допомагаючи розвивати власний імунітет. Завдяки цьому врожайність плодових, овочевих і злакових культур значно зростає.

Особливо люблять фосфор помідори. Після його застосування вони перетворюються, збільшуючи швидкість росту і зав’язі плодів. При внесенні фосфоритів в лунки при посадці (15-20 г під одну рослину), помідори відразу ростуть бодрячком. Якщо така підживлення не зроблена, то для томатів, які збираються цвісти, необхідно провести рідку підгодівлю. Суперфосфат розводять в теплій воді (100 г на 10 л), і вносять цю суміш в пристовбурні кола, по 0,5 л під один кущ.

Подвійний суперфосфат

Це добриво містить в своєму складі концентрований фосфор. Іноді його зміст може досягати 40 і більше відсотків. Найчастіше його застосовують восени, рідше – для пріпосадочного внесення і кореневих підгодівель. Дозу, рекомендовану для використання, необхідно розділити на два, інакше концентрат може просто спалити коріння.

Ціна на подвійний суперфосфат вище, ніж на простий. Це пояснюється більшою концентрацією основного елемента в складі лою. В результаті подвійний суперфосфат все одно виявляється вигідніше, так як він надає більш потужний вплив при менших кількостях.

Даний тук часто застосовують для плодових дерев і чагарників. Вносять його восени, в добре розпушений і очищений від трави пристовбурні кола, в наступних дозах:

Молода яблуня (до 3-х років) – 60-75 г;
Доросла яблуня (5-10 років) – 170-220 г;
Вишня, слива, абрикос – 50-70 г;
Агрус, смородина – 35-50г;
Малина – 20 г на 1 метр.
Простий суперфосфат також застосовується для цих чагарників, але його кількість при внесенні необхідно збільшити вдвічі.

Амофос

Це добриво отримують в процесі нейтралізації ортофосфорної кислоти за участю аміаку. Азоту, який виробляється при реакції, залишається в кінцевому складі набагато менше, ніж фосфору. Обидва ці елементи зберігаються в легко засвоюваній формі.

Амофос найкраще використовувати для огірків, які люблять таке співвідношення елементів NPK – комплексу. Дана баштанних культур, отримавши своєчасну підгодівлю, краще переносить перепади температури. Так як в амофоска немає хлору, то вона не викликає різних «алергічних» реакцій на листках огірків, типу хлороза або борошнистої роси. Ще одним плюсом цього мінерального комплексу є відсутність в ньому нітратних сполук.

Застосовувати агротук можна на будь-якому етапі вегетації садових і городніх культур. Але найкраще додавати фосфорні добрива або восени, під зяблеву оранку, або навесні, при посадці. В останньому випадку рекомендуються такі пропорції:

Овочі – 15-25 г на 1 м.кв;
Плодові дерева – 20-35 г на 1 м.кв;
Газон, декоративні рослини – 20 г на 1 м.кв.
Для квітів рекомендується вносити амофос восени, з розрахунку 15-25 г на 1 м.кв. Дозування залежить від перспективних розмірів рослини. Для великих, м’ясистих півоній або гладіолусів бажано підсипати побільше гранул, а для тонких і витончених гвоздик, лютиков і примул бажано зменшувати дозу.

Діамофос

Друга назва цього агрохімікату – гідрофосфат амонію. Основний елемент міститься в його складі в висококонцентрованих вигляді, що дозволяє економічно використовувати дане добриво, що володіє цілим рядом корисних властивостей. Діамофос підвищує основність, і знижує кислотність ґрунту. Як і більшість фосфорних добрив, його можна застосовувати спільно з тваринної органікою, наприклад, з гноєм або пташиним послідом. Останній варіант суміші необхідно довго наполягати, і добре розбавляти, інакше вона вийде занадто пекучої.

Діамофос використовують в якості припосівного добрива під більшу частину городніх культур. Під картоплю його можна вносити прямо в процесі посадки, кидаючи в кожну лунку чайну ложку гранул речовини.

Для томатів і огірків цей агрохімікатів теж актуальне. Його вносять тільки один раз, або перед посадкою, в лунку, добре перемішавши із землею, або під час цвітіння, в рідкому вигляді під корінь.

Кісткове борошно

Фосфор можна отримати і з органіки. Кісткове борошно – яскравий тому приклад. Цей продукт переробки кісток домашньої худоби містить в своєму складі близько 60% Ca3 (PO4) 2. Для тих, хто упереджено ставиться до агротукам, фосфорна мука – відмінний спосіб приготувати повноцінний компост без хімікатів.

Це натуральне добриво застосовують практично для всіх городніх культур. Воно служить прекрасною фосфорної підгодівлею для томатів, огірків, картоплі. Для домашніх рослин кісткове борошно застосовується частіше, ніж інші фосфоритові підгодівлі. Особливо добре на неї реагують діжкові культури – пальми, ліани, фікуси. Для квітів, які ростуть в горщиках на підвіконні, кісткове борошно теж підходить. Щоб не помилитися, її кількість розраховують, виходячи з величини горщика в літрах, і вносять близько 0,3 ч. Ложки на 1 літр.

Удобрюючи свої посадки, ніколи не варто забувати про фосфор, так як цей елемент потрібен рослині також, як повітря, вода і грунт. Виробляючи своєчасні підгодівлі, можна уникнути різних неприємних наслідків, і виростити відмінний урожай.

Нормоване внесення фосфорних добрив ніколи не принесе шкоди вашим рослинам. При внесенні підгодівлі можна забувати про дозування і спосіб підживлення бо, перестаралася можна нашкодити рослинам. Дотримуйтеся всіх правил, удобрюйте і збирайте щороку прекрасні врожаї.

Источник: dobriva.dp.ua

Трансформация фосфора удобрений обусловлена следующими процессами:

  • Обменным (коллоидно-химическим) поглощением фосфора твердой фазой почвы.

    Этот процесс наблюдается на поверхности гидратов полуторных оксидов (положительно заряженных коллоидных частиц) или на положительно заряженных участках отрицательно заряженных коллоидов (минералов каолинитовой и монтмориллонитовой групп, гидрослюд, коллоидов белковых групп). Обменное поглощение сильнее выражается в условиях кислой среды. Реакция среды вызывает изменение электрического потенциала почвенных коллоидов. Подкисление почвенного раствора благотворно влияет на большее поглощение анионов. Подщелачивание приводит к обратному результату. В почвах со слабокислой и нейтральной реакцией обменное поглощение выражено гораздо слабее.

    Обменно-поглощенные ионы путем десорбции легко вытесняются в раствор другими анионами минеральных и органических кислот. Данные вещества всегда присутствуют в почвенном растворе, и недостатка в них не испытывает ни один тип почвы. Это и определяет высокую подвижность обменно-поглощенных фосфатов в почвах и, как следствие, их доступность растениям.

    По своей доступности обменно-поглощенные фосфаты приравниваются к водорастворимым.[5]

  • Поглощением фосфора катионами кальция, магния, оксидами и гидроксидами железа, алюминия, марганца и титана по типу химического связывания.

    Химическому поглощению в почвах подвергаются и водорастворимые фосфат-ионы удобрений, и фосфат-ионы, перешедшие в раствор из обменно-поглощенного состояния в результате десорбции. Ход и тип химического поглощения обусловливается типом почвы и степенью ее кислотности.

    Величина кислотности почвы определяет растворимость солей различных металлов (магния, алюминия, кальция, железа, титана и др.). Взаимодействуя с растворимыми фосфат-ионами, эти соли переводят их в труднорастворимые соединения. Установлено, что наименьшее связывание фосфатов и их максимальная подвижность наблюдаются в интервале pH5,0–5,5. На более кислых почвах фосфат-ионы поглощаются оксидами железа и алюминия, на менее кислых – кальция и магния.

    На почвах с нейтральной реакцией среды водорастворимые фосфорные удобрения в результате химического поглощения превращаются в двузамещенные фосфаты кальция и магния (CaHPO4 x 2H2O или MgHPO4 и долгое время остаются именно в таком доступном для растений виде. В дальнейшем ион водорода постепенно замещается кальцием или магнием и образуются трехзамещенные фосфаты этих элементов (Ca3(PO4)2 или Mg3(PO4)2. С течением времени образуются и более основные фосфаты типа октакальцийфосфата (Ca4H(PO4)3 x 3H2O) – это еще менее растворимое соединение. Однако данные соли, находясь в свежеосажденном аморфном состоянии, сохраняют свойство растворяться в слабых кислотах и остаются частично доступными для растений. По мере ретрограции (старения) и перехода из аморфного в кристаллическое состояние фосфаты становятся недоступными для большинства растений.

    В дерново-подзолистых почвах с кислой и слабокислой средой основными компонентами химического связывания фосфат-ионов из водорастворимых удобрений являются полуторные оксиды:

    Al(OH)3 + H3PO 4 → AlPO4 + 3H2O

    Fe(OH)3 + H3PO4 → FePO4 + 3H2O

    Опытным путем установлено, что ранее не использованный («остаточный») фосфор хорошо доступен растениям. В почве фосфаты удобрений не закрепляются намертво в значительных количествах. Более того, при дефиците фосфорных удобрений происходит мобилизация фосфатных ресурсов почвы. При этом происходит постепенная трансформация труднорастворимых фосфатов в более растворимые.[5]

  • Биологическим поглощением фосфора растениями и микрофлорой почвы.

    Биологическое поглощение фосфора растениями возможно только из солей ортофосфорной кислоты. Ортофосфорная кислота является трехосновной и может отдиссоциировать три аниона: H2PO4, HPO42- и PO43-. В условиях слабокислой реакции среды, в которой чаще всего и растут растения, наиболее доступным является первый из перечисленных ионов, второй – в меньшей степени, третий практически не доступен.

    Все соли ортофосфорной кислоты и одновалентных катионов (NH4+, Na+, K+), а также однозамещенные соли двухвалентных катионов (Ca(H2PO4)2 и Mg(H2PO4)2) растворимы в воде и легко усваиваются растениями и микрофлорой почвы.[5]

Источник: www.pesticidy.ru

Для чего нужен фосфор растениям

Потребность в веществе особенно выражена на стадии образования корневой системы, затем в фазу цветения, и позже в момент формирования завязей плодов.

При хорошей обеспеченности культуры фосфором:

  • улучшаются ее вкусовые качества;
  • увеличивается число завязей и семян;
  • активизируется рост;
  • повышается скорость обменных процессов, что напрямую влияет на урожайность;
  • формируется устойчивость к негативным природным факторам.

Потребность в элементе, особенно на начальных этапах, испытывают корнеплоды. Важно влияние фосфора на плодообразование томатов. Недостаток вещества сказывается на плодовых деревьях, черной смородине, чувствительна к нему земляника.

К особенностям элемента относится то, что он является малоподвижным, то есть хорошо удерживается грунтами.

Доступность фосфора зависит в основном от показателя pH (оптимальный 6-7) и температуры. Большее количество вещества растения получают из запасов, находящихся в почве, в том числе тех, которые ранее попали в землю вместе с туками. Только небольшая часть усваивается из подкормок фосфорными удобрениями текущего сезона. Чтобы сохранить плодородие земельного участка на длительное время, рекомендуют для каждой культуры вносить приблизительно равное количество фосфора.

Признаки недостатка фосфора у растений

Дефицит элемента в первую очередь влияет на корневую систему насаждений, не давая растениям нормально расти и развиваться. Первые симптомы становятся заметны на старых листьях, а также недостаток вещества сильно проявляется на недавно посаженной рассаде, молодых растениях.

У зрелых растений листья меняют цвет на темно-зеленый, затем приобретают сиреневый оттенок, постепенно становясь фиолетовыми. По краям может появиться бурая кайма. У молодых листья отличаются небольшим размером, поздно распускаются почки. Из-за нарушения обменных процессов у культур наблюдается замедление всех стадий развития: слабый рост, позднее цветение, скудное образование завязей, длительное созревание, ранее опадение листвы осенью.

У картофеля в клубнях снижается содержание крахмала, меняются вкусовые качества. Недостаток фосфора у плодово-ягодных выражается в формирование мелких тонких побегов, верхушечная почка может отмирать. При этом взрослые многолетние растения способны компенсировать дефицит вещества за счет личных резервов, в таком случае симптомы проявляются не сразу.

Проблемы нехватки элемента характерны для кислых, с невысоким органическим составом грунтов. При своевременном раскислении субстрата, внесении удобрений, содержащих фосфор, возможно избежать неблагоприятных последствий.

Удобрения содержащие фосфор и их применение

Для изготовления фосфорсодержащих туков основным сырьем служат фосфатные руды, к ним относят фосфориты и апатиты. Их очищают от примесей, размалывают в мельчайший порошок. Затем насыщают серной, азотной или фосфорной кислотой. Далее происходит процесс фосфатного восстановления и высокотемпературная обработка. Таким образом получают несколько типов агротуков, которые отличаются растворимостью, концентрацией макро- и микроэлементов.

Фосфорные подкормки разделяют на четыре основных группы.

  1. Водорастворимые удобрения более всего востребованы садоводами и огородниками, так как просты в использовании. А также подходят для всех без исключения грунтов, применяют для подпитки всех видов растений. Их можно вносить самыми разными способами в любое время в течение сезона. Основное назначение туков подобного типа — укрепление корней.
  2. Лимонно-растворимые или цитратно-растворимые подкормки растворяются в кислотах слабой концентрации. Фосфорные соединения, которые входят в состав этой группы агротуков, не растворяются в воде. Наилучший результат применения удобрений этого типа достигается на кислых субстратах. Рекомендуется для использования на обедненных грунтах для повышения плодородия.
  3. Труднорастворимые туки возможно растворить только в сильных кислотах, таких как серная или азотная. Наиболее эффективны фосфорные подкормки этой группы для использования в северных районах и нечерноземной зоне с выщелоченными или деградированными почвами. Особенность данного типа удобрений является необходимость их заглубления, так как самостоятельно фосфор из них к корням не проникает. Основное время внесения — осень, что связано с длительностью функционирования подкормки.
  4. К комплексным удобрениям относят многокомпонентные смеси: азотно-фосфорно-калийные или фосфорно-калийные. Они универсальны за счет того, что растения сразу получают все необходимые для жизнедеятельности макроэлементы. Применяются как весной при посадочных работах, так и осенью при перекапывании почвы, различаться будет количество вносимого вещества.

Кроме этого, существует группа фосфорных жидких удобрений. В их состав кроме фосфора также могут входить сера, азот и другие элементы. Подобного типа туки поставляются в продажу в канистрах готовыми к применению, температура хранения может достигать — 17°С. Содержание фосфора в жидких агросредствах выше, используют их при посадке методом внесения в лунку и в качестве внекорневых подкормок.

Можно также самостоятельно приготовить фосфорные натуральные удобрения. Для этого используют золу, кости или растения, содержащие элемент.

Продукт горения содержит кроме фосфора и калия большое число микроэлементов. Такая подкормка благоприятна для баклажанов, огурцов, перца, помидоров, картофеля. Удобрение способствует зимнестойкости плодово-ягодных кустарников и деревьев.

Кости для подкормки прокаливают на огне, в результате чего в них остается фосфорит, фосфат кальция. Измельчают в порошок, просеивают через сито. Повторно измельчают крупные элементы. Кроме необходимых макроэлементов, в состав мясокостной муки входят такие микроэлементы, как йод, железо, марганец, медь, цинк, кобальт. Подходит для всех культур, вносится в любое время в течение всего сезона.

К растениям, содержащим фосфор, относятся: боярышник, полынь, рябина. При их добавлении в компост, его можно обогатить важным элементом.

Основные фосфорные удобрения с содержанием компонентов в них, регламентом применения и особенностями приведены в таблице.

Правила внесения фосфорных удобрений

Чтобы определить как правильно вносить то или иное фосфорное удобрение, необходимо учесть характеристики почвы, ее насыщенность фосфором, вид растения. Растения способны усваивать из минеральных подкормок только до 7 % фосфора. Чтобы увеличить параметр поглощения элемента, применяют специальные методы.

  1. Для приведения труднорастворимых форм в легкоусвояемое состояние, регулируют состав почвы. Для кислых грунтов применяют известкование, в щелочные — добавляют кислые вещества.
  2. Чтобы активизировать действие фосфорной кислоты, туки вносят совместно с органикой.
  3. При использовании труднодоступных фосфатов для культур, имеющих большие корни, необходимо возделывание растений, способствующее накоплению легкоусвояемых соединений вещества.
  4. Большая часть фосфорсодержащих удобрений вносится весной или осенью при подготовке почвы, для суперфосфатов вдобавок применяют припосевную подкормку.
  5. Фосфоритную муку используют для фосфорирования низкоплодородных кислых почв.
  6. Гранулированные агротуки вносят, рассыпая у корня растений.
  7. Фосфорные удобрения не вносят для цветов, которые инфицированы или находятся в стадии покоя.

Когда лучше вносить фосфорные удобрения

Когда вносить фосфорные удобрения в почву зависит от их типа. Минеральные подкормки часто содержат основной компонент в трудно усваиваемой форме. Для того чтобы они перешли в соединения, легко впитываемые растениями требуется время. Поэтому подобные агротуки вносят в осенний период при перекапывании почвы. При таком применении летом культуры смогут получить должное питание.

Туки, в составе которых есть быстродействующие соединения, вносят также при подготовке почвы весной, при посадке растений и в качестве подкормок в течение вегетационного периода. Агротехника предполагает дополнительное внесение фосфорных удобрений для помидоров в течение сезона методом внекорневых подкормок.

Комплексные удобрения универсальны, используются и при основном, и при посевном внесении, а также в качестве подкормок.

Широкий ассортимент фосфорных удобрений позволяет садоводам и огородникам любого региона подобрать подходящую под тип почвы и культуру подкормку. Обогатить таким образом растения важнейшим элементом и получить щедрый урожай.

Источник: proogorodik.ru

Фосфорні добрива, поряд з азотними та калійними – важливі МД для різних рослин. Виступають джерелом фосфору. Складаються переважно з кальцієвих і амонієвих солей ортофосфорної кислоти. Основні представники мінеральних добрив цього класу: суперфосфат, фосфорнокислий амоній, діамофос, ортофосфорна кислота, метафосфат калію, преципітат, томасшлак, кісткове й фосфоритне борошно.

Роль фосфору в житті сільгоспкультур

Переоцінити значення фосфору для рослинного світу складно. Як калій і азот, він виконує низку надважливих функцій, сприяє оптимальному розвитку зелених насаджень. З його участю відбуваються обмінні процеси, він підвищує енергетичний рівень, входить до складу ДНК, РНК і багатьох інших елементів живих організмів.

Якщо рослинні тканини мають у своєму складі достатньо фосфору, всі етапи розвитку, зокрема цвітіння й плодоношення, відбуваються стабільно та вчасно. Крім того, у рослин виробляється стійкість до згубних факторів зовнішнього середовища.

Якщо ж фосфору мало, не є винятком такі негативні прояви, як зупинка розвитку насіння, ростові гальмування, скидання зеленої маси, неналежний розвиток репродуктивної системи і загибель.

Як визначити, що культурам, які вирощуються, вистачає/бракує цього елементу? Надто складного тут нічого немає. Є певні ознаки, які свідчать про його дефіцит:

– нехарактерні колірні зміни наземної частини (темно-зелене, а потім фіолетово-червоне забарвлення);

– потворність форми листків;

– поява темних плям на зеленій масі;

– передчасне опадання листя;

– поганий розвиток коренів;

– уповільнення ростових процесів, невідповідність розмірним параметрам, ставання схожими на чагарники.

Вчасно відстеживши ці моменти, можна в той же час виконати фосфорне підживлення і тим самим запобігти непоправній шкоді.

У тому випадку, якщо наведені ознаки не спостерігаються, можна бути впевненими, що рослина отримала стільки фосфору, скільки їй необхідно. Тоді турбуватися немає про що.

Що стосується надлишку цього елементу, то він практично унеможливлений. Рослини споживають таку кількість фосфору, яка їм необхідна, і ні краплею більше. Причому у різних рослин потреби різні. Використавши дещо збільшений обсяг цього міндобрива, ви шкоди не завдасьте, проте витрати матеріалу будуть невиправдані. Враховуйте це і дотримуйтеся дозувань.

Через що може виникнути фосфородефіцит?

Ось основні причини:

– перетворення фосфору в сполуки, які занадто довго затримуються в ґрунті, погано засвоюються рослинами або взагалі до них не надходять;

– виснаження ґрунтової мікрофлори, спровоковане активним уповільненням;

– неналежна обробка ґрунту;

– внесення удобрювальних композицій без дотримання рекомендованих доз;

– одиничне або ж нерегулярне підживлення.

З цього випливає, що нестачі легко уникнути, якщо правильно, тобто своєчасно і в потрібному обсязі, використовувати добрива. Тим паче, що вибір таких у наш час чималий. Вибрати саме ту підживку, яка покаже себе максимально ефективно в кожному конкретному випадку, не проблема.

Коли фосфорні добрива найбільш дієві?

Їх вплив залежить, передусім, від ґрунту. Найбільш позитивний спостерігається на чорноземах. Завдяки фосфору тут відпадає потреба в рясному поливі, коріння розвивається оперативніше й має неабияку силу. Інша передумова прекрасної роботи – компонування з азотом. Без таких комплексів не обійтися на лісових ґрунтах, а також кислих і низькородючих. Якщо тут буде спостерігатися дефіцит азоту, благотворний ефект фосфору істотно мінімізується. Тим або іншим чином відбивається на його дії й присутність нітрогену та мікроелементів. А якщо ви будете вносити гній, зменшіть дозу фосфорного добрива вдвічі.

Класифікація фосфорних добрив

Якщо брати за основу розчинення, то фосфорні добрива діляться на:

– розчинні у воді (простий і подвійний суперфосфат, суперфос). Основне їх завдання – зміцнення кореневої маси;

– нерозчинні у воді, але цитратно-розчинні (кісткове борошно, кальцію гідрофосфат, термофосфати). Використовуються в передпосівний період для збагачення ґрунту;

– такі, що характеризуються складною розчинністю (амофос, діамонійфосфат, фосфоритне борошно та вівіаніт). Взаємодія спостерігається тільки при контакті з H2SO4 та HNO3 (реакції зі слабкими кислотами не відбуваються).

Також можна виділити моно- й двокомпонентні склади. До перших належать фосфоритне борошно (19-30 % Р), суперфосфат (до 26 % легкозасвоюваного фосфору) і подвійний суперфосфат (до 50 %). До других: амофос (44-52 % калію + 10-12 % азоту), діамофос (46-52 % фосфору + 18-23 % азоту) і монокалійфосфат (29 % калію + 23 % фосфору).

Варто пам’ятати, що Р – частий компонент комплексних МД: фосфор + калій, азот + фосфор + калій. А є ще й органічні джерела розглянутого елементу. Це компост і трикальцієвий фосфат.

Основні фосфоровмісні добрива

Щоб вам було легше визначитися з видом підживлення, пропонуємо детальніше розглянути основні добрива-джерела фосфору, що користуються сьогодні найбільшою популярністю у аграріїв.

Монокалійфосфат (монофосфат калію). Одне з найбільш концентрованих добрив, розчинних у воді. Р займає в ньому майже чверть всього обсягу, ще приблизно 30 % – це К. Що стосується відсутності азоту, то це тільки на користь, адже саме завдяки цьому допустиме його застосування в будь-яких системах овочівництва.

Є ідеальним варіантом для помідорів, оскільки обидва його головні компоненти потрібні цій культурі. Виявляє ефект щодо хвороб рослин грибкової природи.

Оптимальний спосіб внесення – позакореневе підживлення (обробка зеленої маси). Двох підживлень за сезон з його допомогою цілком достатньо. Використовувати необхідно в кількості 10-15 г на 1 м2.

Амофос (амоній фосфорнокислий). Характеризується доброю розчинністю у воді, що дозволяє використовувати його і для кореневого, і для позакореневого підживлення. Фосфор, що є в ньому, має легкозасвоювану форму.

Виробництво цього добрива відбувається шляхом нейтралізації фосфорної кислоти в присутності аміаку. В результаті фосфору виходить багато, а азоту по мінімуму. Хоча і азоту властиве збереження легкої засвоюваності.

Найбільш часто амофос вибирають для огірків, завдяки чому ті проявляють стійкість до температурних перепадів. Відсутність хлору обумовлює те, що огірки не хворіють хлорозом і борошнистою росою. Ще один плюс – відсутність нітратів.

Найкращий час внесення – осінь (перед оранкою). Ще один варіант – впровадження в ґрунт при висадці рослин. При гострому фосфородефіциті не заборонене використання у будь-який, незалежно від ростової фази.

Рекомендовані дозування: для плодових дерев – 20-25 г/м2, для овочів – 25-30 г/м2, для маленьких квітів – 5-10 г/м2, для великих – 15-30 г/м2, для газонних трав – 20 г/м2.

Діамонійфосфат (діамофос/гідрофосфат амонію). Унікальне універсальне добриво, що застосовується для рослин будь-яких видів у будь-який час і на всіх видах ґрунту, навіть на кислому. Воно ефективно збільшує головні параметри розвитку культур і зменшує кислотність ґрунту. Завдяки підвищеній кількості фосфору, для досягнення бажаного ефекту достатньо використовувати менші дози цього препарату.

Добре показує себе спільно з органічними удобрювальними матеріалами. Однак у такому випадку необхідно враховувати, що, наприклад, якщо скомпонувати діамофос з пташиним послідом, вийде висококонцентрована суміш. Щоб уникнути негативних наслідків, потрібно розвести цю сукупність значним об’ємом рідини і перед застосуванням настояти.

Найчастіше гідрофосфат амонію вносять при посадці і під перекопування. Норми такі: при висадці картоплі – 1 ч.л. в лунку, в пристовбурні кола плодових дерев – 15-25 г, для суниці та полуниці – 5-6 г на погонний метр. Якщо внесення відбувається під перекопування, то у відкритому ґрунті його знадобиться 20-30 г/м2, в закритому – 30-40 г/м2.

Нітроамофоска. Це комплексне МД, що характеризується високо ефективністю. Підходить майже для всіх с/г культур. Ефективність проявляє на різних типах ґрунту, але найбільш позитивний результат спостерігається на чорноземах і сіроземах. Застосовується як основне добриво і при сівбі.

Основні переваги:

– добре розчинення у воді;

– зменшена фіксація в ґрунті;

– обсяг діючих компонентів – не менше 30 %;

– бездоганна крихкість і незлежування при тривалому зберіганні;

– збільшення врожаю до 70 %, залежно від оброблюваної культури.

Оскільки склад фосфору, азоту і калію фіксований, а особливості ґрунтів індивідуальні, як, втім, і потреби різних рослин, при використанні нітроамофоски необхідно регулювати баланс мінералів. Робити це можна за допомогою простих удобрювальних продуктів.

Норми внесення: для картоплі та овочів – 25-30 г/м2, для суниці – 10-15 г/м2, для плодоносних кущів – 20-30 г/м2, для плодових дерев – 40-50 г/м2.

Фосфат натрію однозаміщений. Ще одне добриво з високим відсотком фосфору (близько 26 %). Може також бути складовою NPK комплексів. З його допомогою можна насичувати поживними елементами кореневу систему, підвищувати врожайність і якість готової продукції, запобігати виляганню і передчасному старінню, а також протистояти шкідникам.

Підходить для підживлення пшениці, плодових дерев і овочевих культур. Особливо примітний стосовно тютюнових рослин. Завдяки йому ефективно поліпшується якість тютюнового листя.

Ортофосфорна кислота. Використовується для підживлення різних культур. При цьому важливо враховувати її концентрацію: якщо кислота сильно концентрована, то її потрібно використовувати в зменшених обсягах (не більше 1 ст.л. на 10 л води), якщо розбавлена, то в більших, залежно від ступеня розведення.

При залученні фосфорної кислоти обов’язково враховуйте кислотність ґрунту. Якщо pH дорівнює семи або є меншим від цього показника, все добре, якщо більшим, то не виняток – негативний вплив на рослини через додаткове підвищення кислотності цією сполукою. Що ж робити? Не застосовувати цю підживку на кислих ґрунтах взагалі? Звичайно, застосовувати. Просто додатково використовуйте карбонат натрію або поташ.

Загалом, ортофосфорну кислоту краще задіювати в комплексах. Для овочевих оптимальним варіантом буде такий: 1 ч.л. H3PO4 + 1 ст.л. карбаміду і стільки ж калійного добрива, а також по чайній ложці сірчанокислої міді та борної кислоти на 10 л води. Такі підживлення добре показують себе при внесенні тричі за сезон з інтервалом у десять днів. Якщо необхідно удобрити дерева або чагарники, то найкращим часом для цього буде осінь, а комплекс повинен виглядати так: візьміть на 10 л води 1 ч.л. фосфорної кислоти і 2 ст.л. калійного добрива. При весняному підживленні другу складову доцільно замінити такою ж кількістю карбаміду.

Фосфорні добрива і правила застосування

Зазвичай, при роботі з такими матеріалами труднощі не виникають. Правил, яких необхідно дотримуватися, щоб досягти найбільшої ефективності, не надто багато, та й ті прості у виконанні:

  1. Уникайте передозування. Той факт, що рослини засвоюють фосфор у такій кількості, яка їм необхідна, зовсім не означає, що можна без побоювання надмірно перебільшувати дози. Дотримуйтеся рекомендованих норм внесення, щоб дарма не «забивати» ґрунт і уникати економічної недоцільності. Однак якщо додасьте кілька грамів добрива зверху, нічого мега страшного не трапиться, турбуватися з цього приводу не варто.
  2. Враховуйте, що гранульованій формі не місце на поверхні ґрунту. Саме у верхньому ґрунтовому шарі відбувається зв’язування фосфору з іншими мінералами і реалізується його перехід у форми, які не піддаються розчиненню у воді, а відтак і стають недоступними для рослин. Тому найкращі способи внесення – під перекопування, у вигляді розчинів та заглиблення в ямки для прямого доступу до кореневої системи.
  3. Вносьте ці міндобрива восени. Ця пора вважається найкращою для застосування зазначеного МД, що пояснюється погіршеним розчиненням фосфору у воді, у порівнянні з іншими елементами. Тривалого зимового періоду як раз буде достатньо, щоб речовина, що містить Р, трансформувалася з такої, яка засвоюється важко, в легкозасвоювану. Але якщо підживлення не планові, а виконуються за необхідності, це правило можна упустити.
  4. Пам’ятайте, що при використанні органічних фосфоровмісних матеріалів, на результат доведеться почекати довше. Ефект проявиться не відразу, а десь через два-три роки після внесення. При застосуванні тільки органіки доведеться запастися терпінням.
  5. Особливу увагу приділіть внесенню фосфорних добрив на кислих ґрунтах. Оскільки ефективність тут незначна, її потрібно збільшувати додатковими заходами. Для цього можна використовувати золу або вапно, внісши їх у ґрунт за місяць до використання МД.

Орієнтуючись у таких питаннях, як, що дає фосфор рослинам, які види фосфорних добрив бувають, а також дотримуючись елементарних правил їх застосування, легко досягти максимально позитивного ефекту. Цього ми вам і бажаємо!

Источник: www.systopt.com.ua


Добавить комментарий

Ваш e-mail не будет опубликован. Обязательные поля помечены *

Этот сайт использует Akismet для борьбы со спамом. Узнайте, как обрабатываются ваши данные комментариев.